16 тур чемпіонату Прилуцького району з футболу

У неділю, 3 вересня, були зіграні матчі 16 туру чемпіонату Прилуцького району з футболу. У п’яти матчах було забито незвично мало, як для нашої першості, лише 17 м’ячів, що у середньому становить 3,4 м’яча за гру. Поки немає рішення КДК, відштовхуємося від цих цифр. Про що говорить така кількість м’ячів? Звичайно, не про те, що наші гравці розучилися забивати, а про те, що напруга і відповідальність у цих матчах була завелика. І з кожним туром вона буде тільки підвищуватися. Кожна команда розуміла ціну своєї помилки, тим більше і друге коло уже підходить до свого екватора. Тож часу на виправлення ситуації майже не залишається. Треба уже зараз демонструвати все, на що здатен колектив. І черговий тур нас знову потішив кількома несподіваними результатами. Але про них ми поговоримо трішки згодом, а зараз хочеться зупинитися на наступному. В анонсі до туру я закликав залучатися всіх небайдужих і активних людей до висвітлення матчів чемпіонату і взагалі всіх спортивних подій за допомогою фото-, відеоматеріалів, звітів про ігри, створювати свято прилуцького спорту разом. Ви думаєте “Прилуччина спортивна” отримала безліч матеріалів? Якби не так… Думаєте вони мені особисто потрібні, а не для того, щоб поділитися із футбольною і не лише футбольною спільнотою? На жаль, пасивність більшості, особливо молоді, просто дивує. Хоча, на щастя, є активна молодь, але певно її треба просто більше розворушити. Не хочеться також вірити, що організувати команду, знайти фінансування, вирішити ще безліч проблем зі стадіоном, екіпіровкою і т.д. виявляється легше, ніж зробити фото чи хоча б знайти людину (вболівальника), який зробить своїм телефоном кілька кадрів з матчу і відправить їх. Вболівальники теж не поспішають підставити своє плече командам, їхнім керівникам, із висвітленням футбольного життя улюбленого клубу. Та що там говорити, вболівальники та і самі гравці із задоволенням поширять новини про життя, приміром, Андрія Ярмоленка чи Євгена Коноплянки, про “Динамо” чи “Шахтар”, ніж про свій клуб чи своїх гравців. Воно то і зрозуміло, Андрій чи Женя, вони ж свої доморощені, на сусідній вулиці виросли, а хто такий Тавакалян, Парубець, Сушко, Клочко чи Косташ? Ну так, приїхали ці заморські заробітчани на Прилуччину, пограють у нашому чемпіонаті і поїдуть додому, а то ж з телеекранів свої хлопці, ріднесенькі… І все б нічого, якби під час спортивних змагань стояли натовпи професійних журналістів, операторів з телекамерами із телебачення чи інших ЗМІ хоча б районного масштабу, то було б все зрозуміло, а так… Ну що ж… Як казав відомий політик “маємо те, що маємо”. А так було бажання зробити все якомога краще, цікавіше, оперативніше… Для всіх, не для себе…

ФК “Цукровик” (Линовиця) – ФК “Удай” (Удайці)  4:2
Південне дербі нашого району, гра для обох команд була надзвичайно принципова, зайве говорити, що це був самий найважливіший матч для географічних сусідів у другому колі. Не з точки зору турнірних очок, звичайно, їх розігрувалося три, як зазвичай, а от в плані престижу, чия команда сильніша, тут все стояло на кону. Обидві команди зараз на ходу, у другому колі очок до очного протистояння не втрачали, тож вболівальники очікували дуже безкомпромісного матчу, і можна сказати, що він вийшов цікавим і неоднозначним з кількох причин. Гості на гру прибули без провідного захисника і одночасно капітана команди Олександра Степашка, який, щоправда, самостійно пізніше під’їхав на гру і все-таки вийшов на поле наприкінці першого тайму, але уже на той момент його команда грала у меншості після вилучення Олексія Карлюка на 34-й хвилині і поступалася, тричі пропустивши. Можливо саме ця втрата і виявилася вирішальною для гостей, бо перший тайм “Цукровик” провів дуже потужно і виграв його 3:1. Хет-трик у таймі зробив Олександр Собех, але оскільки грав він під восьмим номером, під яким у протоколі матчу записаний Максим Комар, то арбітр матчу всі голи і записав саме на Максима. До речі, як і попередження Олександра, після якого він мав пропускати наступну гру, але воно тепер теж записане на Максима. Другий тайм гості провели активніше і навіть зуміли скоротити рахунок у матчі, коли на 82-й хвилині гри дубль на свій рахунок записав Євген Симоненко, якого пізніше господарі визнали найкращим гравцем у складі “Удаю”. Але це не допомогло, оскільки гості не тільки не зрівняли рахунок, а ще й пропустили четвертого м’яча, автором якого став Олександр Гавура. А потім на останніх секундах гри цукровик Артур Приходько за удар по м’ячу після свистка отримав від арбітра матчу Сергія Яременка друге попередження, яке автоматично стало вилученням у матчі. Таким чином, на полі залишилося тільки три гравці, які були народжені або є прописаними в Прилуцькому районі, а відповідно до пункту 16.1 діючого регламенту “як в заявці, так і на полі, під час гри повинно бути не менше 4 (чотирьох) гравців, які були народжені або є прописаними в Прилуцькому районі”. Тепер цю ситуацію розглядатиме КДК, для линовицької команди існує загроза отримати технічну поразку 0:3.
Післяматчевий коментар:
В’ячеслав Олександрович Волинець (тренер ФК “Удай”):
– Грали не оптимальним складом, багато травмованих, зокрема гравці, які грають у чемпіонаті області за ФК “Прилуки”. Не було на початку гри і Олександра Степашка. Перший тайм ми повністю провалили, мали тільки два моменти, з яких один, правда, реалізували. А господарі нас добре притиснули в першому таймі. Після виходу на поле Олександра, навели порядок у захисті і на полі, у другому таймі навіть мали можливість зрівнювати рахунок, можна сказати, що намацали свою гру. А по першому тайму великі питання маємо до захисту, до центральних півзахисників, бо у першій половині гри Линовиця могла нам забити і п’ять м’ячів.
– Тобто рахунок можна вважати в цілому об’єктивним?
– В принципі, так.
– Тепер всі чекають рішення КДК на вашу заяву.
– Заяву ніхто не писав, ми тільки усно вказали на порушення регламенту. Це можна і так побачити по протоколу, що гравців було менше чотирьох.
Олександр Олександрович Степашко (керівник ФК “Удай”):
– Олександре Олександровичу, хочу розпочати розмову відразу з цього моменту з протоколом. Ви дуже уважні, що побачили порушення регламенту і як, власне, протокол опинився у Вас?
– Я приїхав у кінці першого тайму, вийшов ще на поле і трішки допоміг команді. В кінці матчу було видалення у суперників, я його пропустив мимо уваги. З приводу протоколу, то я завжди збираю протоколи. У нас три людини збирає протоколи – я, Ведмідський і Лозовий. Враховуючи, що даний арбітр любить заповнювати протокол “потім”, то я підписав і поїхав, бо поспішав на другий день свого весілля. А уже дома зранку, аналізуючи гру, пригадав за те вилучення. Коли забирав протокол, то побачив оформлене підтвердження. Порадилися з В’ячеславом Волинцем і вирішили вказати на порушення, але нічого ми не писали, як зараз багато хто говорить. Подібний випадок був і з вилученням Труша за нецензурне висловлювання на адресу арбітра. Ми інформуємо на основі даних в протоколі відповідні структури. В певний момент ми подумали, що може не варто було говорити, сусіди все-таки і грали разом не один рік, але коли в той же день (понеділок, 04.09 – прим.авт.) на мою адресу полетіли, м’яко кажучи, негарні слова, від представників “Цукровика” і звинувачення в подачі заяви, якої ми, наголошу ще раз, не подавали, то ми вирішили і далі нічого не подавати, але стояти в цьому питанні до кінця. Арбітру, до речі, за гру господарі поставили шістку, а ми – одиницю, бо й арбітраж був часом неадекватний, а потім ще й арбітр приніс мені на підпис незаповнений протокол.
Моя особиста позиція така: якщо КДК прийме рішення про перегравання, то ми будемо перегравати, якщо КДК прийме рішення, що команда “Удай” десь у чомусь завинила, то я буду першим, хто принесе вибачення офіційним особам “Цукровика”, а якщо “технар” 3:0, то “технар” 3:0. Я цю свою позицію багатьом казав, щоб ніхто не думав, що у мене з’явилася корона чи що я пішов проти своїх сусідів. Ось така ситуація…
Олександр Павлович Проценко (тренер ФК “Цукровик”):
– Виграли 4:2, але в кінці матчу трапився форс-мажорний випадок. Згідно регламенту на полі має бути у складі команди не менше чотирьох місцевих гравців, більше може бути, а менше – ні. І от на 90-й хвилині при рахунку 4:2 за удар по м’ячу після зупинки гри арбітр законно видаляє нашого гравця (Артема Приходька – прим.авт.). Я згоден з арбітром і гравцю після матчу сказав: “Ти розгільдяй і все таке інше… я б тебе теж вигнав”. Після цього розігрується м’яч з центра поля і свисток, кінець гри. Всі розходяться, роз’їжджаються, а на наступний день мені Валентин Волков повідомляє: “Павлович, нам зараховують поразку”. Я здивувався: “Як же ж так? За що?” А він мені: “Видалили ж нашого гравця і залишилося місцевих троє…” Я телефонував по цій ситуації й у Чернігів, мені сказали, що це поразка. Ну що ж…
– Олександр Павлович, цей регламент не дуже досконалий в цьому моменті, краще було б написати норму, що допускається до матчу максимум сім гравців-легіонерів, а так по факту виходить дійсно мало місце порушення діючого регламенту. Але я без образ Вам скажу те, що й іншим командам писав у зверненні через facebook: “Самі винні. Винні, бо не почитали, що підписували, а тепер уже буде всім наука”.
– Я згоден, але в регламенті треба було все чітко передбачити і розписати.
– Пішов слух, що Линовиця на знак протесту збирається зніматися…
– Я скажу як головний тренер, що зніматися ми не збираємося. То все слухи і, як кажуть українською, – брехня, дурня. Ми навіть із сільським головою за це переговорили і він сказав: “Гарно, хай зараховують (поразку – прим.авт.), якщо Степашко підняв це…” Але ж Степашко – це один з перших моїх учнів. І у нас є там такі люди, дуже грамотні, і от Назарко, сільський голова, каже мені: “Попроси цього чоловіка і хай він опише долю Степашка, де він виріс, з якого класу, де і скільки він займався, що п’ять років грав за Линовицю з цими ж футболістами, проти яких учора грав, і як він шукав протокол, щоб швидко написати цю ізюмину… Хай буде так, хай він отримає три очки, але ще написати, що він був одним з улюбленців наставника Олександра Павловича, а він пригрів і виростив от такого другого улюбленця… Хватка ділова, спортивна.” І ще голова каже: “Залишаємо за собою право вжити адекватних заходів”. Яких? Ми придумаємо… А по грі вони програли, навіть не по рахунку, а по самій грі, мені навіть соромно казати. Ну хай радіють, отримують моральне задоволення. А турнірів ми проводимо кожен рік багато, але на них запрошуємо… Ми запрошуємо. Розумієте мене… До гри з Івківцями уже готуємося. А кожен хто гратиме з Удайцями, знатиме тепер з ким мають справу. Воно все вернеться їм і не в кращу сторону. Ми могли і судитися, нам пропонували допомогу серйозні люди, мовляв справа виграшна, але я відмовився. А йому (О. Степашку – прим.авт) соромно зараз буде. Як Саша Степашко оце так поступив, мій учень… Вивчився з пацанами з четвертого класу по дев’ятий, їздив у складі групи з восьми дітей на велосипедах до мене через день. Він кращий був у групі. Потім за Линовицю скільки грав, а потім так вирішив… А він і команда зараз на підйомі, вони взяли п’ятьох гарних гравців із Прилук, і нас там практично доганяють, і тут їм випала така можливість Павловича спіймати… Розумієте? І спіймали… Голова каже: “Ладно-ладно, нехай”.  Кажуть нам: “Перегравання”, а голова сказав: “Ніяких перегравань. Перегравання – це приниження”. І я за це. Хай отримують три очки. Але йому доведеться ще грати з багатьма, а йому всі хлопці і скажуть: “Степашко, як же ж так там у Линовиці, обробив ловко”, а він буде виправдовуватися: “Да я там… Да там вийшло так… Да вони роззяви… Да Павлович там і старий уже…” От хай буде так. А у нас буде друге чи третє місце. Перше за Малою Дівицею, її ніхто уже не дістане, а відносно інших місць, то гра покаже.
Сергій Володимирович Яременко (арбітр матчу ФК “Цукровик” – ФК “Удай”):
– Я щось останнім часом як посудив цю гру, то дуже багато почав говорити з людьми на цю тему – то із спорткомітету (напевно малося на увазі КДК – прим.авт.), тепер Ви. Я Вас слухаю.
– Ситуація наступна – три м’ячі у цьому матчі забив Олександр Собех, і він ніби сам підтверджує цей факт, але у протоколі записаний автором трьох м’ячів Максим Комар. Як там могло статися?
– Восьмий номер забивав. Який був номер на спині у гравця – я того і записав на карточку собі. Потім з карточки і переніс у протокол. А хто там у протокол внесений, я ж не буду із паспортом кожного перевіряти.
– Ситуація тепер зрозуміла. Значить проблема із заповненням протоколу командами.
– От якщо Ви будете писати все це в газету чи куди там ще, то напишіть, що, мені здається, неважко нанести номер, а то я матчів п’ятнадцять відсудив напевно в цьому сезоні і скажу, що дуже багато “безномерних”, і от гол гравець забиває, я збираюся записати собі в карточку його номер, а немає номера. Є прізвище. А прізвище мені зручно писати, тримаючи все в руках? Та ще щоб було чітко… До речі, був раніше випадок якраз у Линовиці, забиває гравець гол, мені сказали, що його звати на букву “К”. Я записав, а потім дивлюся, а в протоколі немає нікого серед “безномерних” на букву “К”. І от що робити? Ну як так? Невже це так важко той номер надрукувати? Та мені хоч крейдою напишіть.
– Повністю підтримую в цьому питанні. Могли прізвисько назвати гравця, а Вам потім гадай хто ж то був. Хоча для цього треба, щоб при заповненні протоколу були присутні представники команд. А то була пару тижнів тому і така ситуація, коли я команду запитував: “Як так могла статися помилка з автором м’яча у протоколі? Ви ж повинні перевірити протокол, що все вірно, і тільки після цього його підписати”. А мені кажуть: “Та ми підписи поставили, а потім арбітр уже сам заповнює протокол”. Як на мене це неправильно з точки зору організації цього процесу, -кажу я їм, – арбітр же може свідомо чи несвідомо понаписувати там всього зайвого.
– Це я Вам скажу, дивлячись яка у кого мораль з арбітрів. Для мене всі команди однакові. А ображається на мене команда завжди та, яка програла. Я переношу завжди саме те, що у мене записано на карточці. У мене була проблема з “Манжосівкою”, коли вони грали з Удайцями, грали у “манішках”, людина фол зробила, я карточку дав і попросив повернутися, побачив 23-й номер і записав, а виявилося, що 23-го номера немає в протоколі. Це була така ситуація, потім розбиралися з нею в спорткомітеті.
– Ну помилка може бути свідома чи несвідома і от задля уникнення любої помилки представники команд повинні перевіряти протокол перед підписанням, щоб там було все вірно вказано. Хай навіть і треба задля цього на дві хвилини після гри залишитися і все перевірити.
– Ви ж тут зрозумійте ще одну ситуацію: арбітра привозять, йому після гри ще треба переодягтися і за дві-три хвилини це все не робиться, повірте мені на слово. Хвилин двадцять треба на це… Я ще ж біжу до одного арбітра, як правило, до домашнього в першу чергу, він записує кращого гравця, ставить оцінку і підпис. Потім до іншого, як правило, уже гостьового, з ким і повертаюся назад. А бувають же ситуації, що гості поспішають назад, щоб хтось із гравців встигнув на інший автобус чи потяг, і вони ще й підганяють. Так, те, що Ви кажете, все правильно і логічно, щоб два представники були при заповненні і все перевіряли, але виходить так, що підганяють. Або я питаю: “Хто протоколи забирає?” Буває, що є люди із спорткомітету і просять: “Нам протокол зразу віддайте”, то тоді прошу команду гостей зачекати мене.
– За номери я з Вами згоден, вони повинні бути на футболці, тут 100% підтримую, і до того ж чіткі, а от за заповнення протоколу треба продумати це питання, щоб не було проблем у майбутньому…
– Це треба говорити із спорткомітетом, бо у всіх команд є “безномерні”, форму покупляли, а нанести номери не можуть. А потім нам така от проблема…

ФК “Дівиця” – ФК “Внєштранс” (Івківці)  1:0
Ще одна дуже цікава гра відбулася у Малій Дівиці, де тамтешні чемпіони і лідери поточного чемпіонату приймали зворушувача спокою багатьох лідерів у другому колі. Івківчани набрали ходи і збиралися вивезти з Дівиці три очки. Щоправда, команда прибула на гру не найсильнішим складом, атакуюча ланка зазнала втрат. Тим не менше у першому таймі на полі була майже рівна гра. Так, господарі можливо більше прагнули перемоги, але і гості теж виглядали достойно. На початку матчу “Дівиця” забила у ворота “Внєштрансу”, але бригада арбітрів чітко розібралася, що під час тієї атаки було положення поза грою, тож гол відмінили. Кілька наступних гострих моментів і напівмоментів, які обидві команди мали у першому таймі, не були реалізовані, а тому на перерву гравці пішли за рахунку 0:0.
У другому таймі гості більше сіли на свою половину і перейшли на контратакуючу гру. Певною мірою їх до цього змусили більш активні господарі, яких вперед гнали свої вболівальники. Але при цьому найреальнішу нагоду забити не використали івківчани. Після обрізки захисника “Дівиці” нападник “Внєштрансу” вискочив на побачення з Дмитром Сушком і з близької відстані готовий був вивести свою команду вперед, і міг би це зробити, якби у воротах стояв не Дмитро, а хтось інший, але Сушко зіграв просто неперевершено і врятував свою команду. Після цього гравці “Дівиці” уже просто не мали права підводити свого воротаря, посилили натиск, гості навпаки підсіли, і після кількох невикористаних моментів, нарешті, на 80-й хвилині гри після флангового прострілу від Ярослава Горбаня красивого, а головне – переможного м’яча для своєї команди забив його брат Андрій. Отже, маємо першу перемогу “Дівиці”, яка сталася тільки у п’ятому матчі другого кола, і першу поразку “Внєштрансу” у другому колі, щоправда для івківчан це була тільки четверта гра після перерви.
Післяматчевий коментар:
Василь Григорович Гавриленко (керівник ФК “Внєштранс”):
– Гра була цікава звичайно, щоправда, у нас вийшов ослаблений склад – жодного нападника не було. Гра була з моментами. Сказати, що суперник сильно нас перегравав, не можу, тільки хіба у другому таймі, коли ми десь трішки підсіли. Так, вони забили красивий м’яч, але і ми мали у першому таймі дві нагоди, у другому таймі грали більше на контратаках і мали вихід один на один, але перебуваючи у воротарському майданчику, наш гравець потрапив у воротаря. Хоча в цілому заслужена перемога Малої Дівиці.
Ігор Анатолійович Кізім (керівник ФК “Дівиця”):
– Дуже радий, що виграли. Сподіваюсь, що ця перемога заведе команду і підніме її бойовий дух. Деякі гравці переоцінили своє ставлення до гри та команди і це не могло не дати результату. По грі можу сказати, що ми володіли територіальною перевагою, повністю контролювали гру за виключенням одного епізоду, коли обрізався наш захисник та вивів на побачення нападника команди суперника з нашим воротарем, але Дмитро продемонстрував відмінну реакцію і врятував команду. Хочу наголосити, що Дмитро в останніх матчах показує прекрасну гру і не раз рятує команду від 100% взяття воріт. Ми створили гарних 5-6 гольових моментів, але відзначились лише одного разу, коли на 80 хвилині Андрій Горбань замкнув чудовий простріл свого брата Ярослава. Хочу подякувати хлопцям за бажання перемогти та самовіддачу в цьому матчі.

Олександр Петрушенко (гравець ФК “Дівиця”):

Уболівальник про матч:

Післяматчеві відеокоментарі брала Юлія Котеленець на замовлення ”Прилуччина спортивна”

ФК “Штурм” (Дмитрівка-Білорічиця) – ФК “Манжосівка”  4:1
Якщо відкрити статистику, то дмитрівчани і манжосівці зустрічалися в цьому сезоні вже вчетверте стосовно офіційних протистоянь. Дві перемоги на користь колективу ФК “Штурм” (4:2; 4:1), одна перемога за “Манжосівкою”, до речі, розгромна кубкова – 7:0, та нічия – 2:2.
В перший недільний вересневий вечір на стадіоні “Арена-Штурм” відбувся один із центральних матчів 16-го туру чемпіонату Прилуччини. Чим цікавий футбол, то це тим, що заздалегідь не спрогнозуєш переможця і переможеного. До того ж обидві команди мали проблеми зі стартовими складами на гру. В передматчевому коментарі капітан “Манжосівки” Артем Івахненко повідомив, що не будуть на матчі лідери команди: Ілляшенко, Шматко, Ороховський, Федоренко, Бабак, Давиденко. А “Штурм” у свою чергу сподівався лише на свої сили, в резерві маючи лише одну заміну.
Перших 15 хвилин господарі намагалися тримати м’яч під своїм контролем, мали кілька невлучних ударів по воротам суперників. Гості ж навпаки, без ударів у площину воріт, але мали декілька стандартів, що були виконані безуспішно. Перший небезпечний момент у матчі був створений біля воріт гостей. Микола Голець вивів на ударну позицію в штрафному майданчику Тараса Парубця, потужний удар якого парирував воротар “Манжосівки”. Через декілька хвилин потому гравець бордово-голубих (ФК “Штурм”) Дмитро Коровай отримав пас від свого одноклубника  Івана Буцоли, увірвався у штрафну зону, і був збитий воротарем, але суддя не зафіксував порушення правил. Манжосівці намагалися верховими передачами закидати м’яча на своїх швидкісних крайніх півзахисників Андрія Лисенка та Артема Івахненка, та снаряд до вінгерів гостей не долітав. Дані гравці старалися, як-то кажуть, брати на себе більше ігрової ініціативи,  але господарі давали бій, блокувавши всі проходи та вільні зони. Запам’яталися декілька проривів до воріт “Манжосівки” з лівого флангу капітана “Штурму”, але досвідчений Липньов та Яценко всі старання знищували, не залишаючи надії на останній гольовий удар господарів. У відборі м’яча не поступалися ні одні, ні інші, було зафіксовано немало порушень правил. Екватор першого тайму увінчався багатьма кутовими з боку манжосівців, і після одного з них підбирання було за Андрієм Лисенком, котрий наніс удар, але політ м’яча зупинила рука гравця “Штурму” у воротарській зоні. Пенальті? Ні, арбітр непохитний і трактує епізод за новими правилами, адже не кожне потрапляння м’яча в руку є фолом. У відповідь шикарна комбінація з центру поля від Коровая та Матлаша закінчилася ударом вище воріт. Рахунок же було відкрито зі штрафного. Приблизно з 25 метрів Тарас Парубець, на котрому і порушили правила, влучним пострілом не залишає шансів кіперу гостей – 1:0. “Штурм” мав нагоди збільшити перевагу, зокрема Дмитро Коровай невдало завершив навіс та Олексій Матлаш після прострілу не влучив по м’ячу біля дальньої стійки.  Під кінець першого тайму гості створили натиск на ворота Олексія Тимошенка, мали багато аутів, які вкидалися на одинадцятиметрову позначку, штрафних ударів. Можливо і дмитрівчани втомилися, але змін на табло так і не відбулося.
Друга частина гри розпочалася рівною грою обох колективів, за винятком контролю м’яча “Штурмом” та декількома офсайдами від “Манжосівки”. Найбільшу небезпеку створювали всім відомий прилучанин Андрій Лисенко та манжосівець Артем Івахненко, та й здебільшого за межами штрафного майданчику. Місцеві гравці відбивали всі атаки на кутові. “Штурм” у відповідь наніс два поспіль удари, але лише для розминки воротаря гостей. Інтрига в матчі все ще зберігалась, і міг погасити її восьмий номер дмитрівців, увірвавшись в притул до воріт, та з гострого кута не влучив у площину. Ситуацію виправив крайній захисник “Штурму”, котрий підібрав м’яча після вкидання з-за бокової і послав його у дальній верхній кут воріт – 2:0. Гості мали гарну нагоду забити пізніше і скоротити відставання, але Артем Івахненко, котрий, до речі, захищає кольори “Штурму” на першість області, вийшовши на побачення з воротарем, випробував на міць стійку господарів. Чергова контратака гостей, але поставити свій автограф у воротах “Штурму” з одного дотику із-за меж штрафного Андрію Лисенку знову завадила стійка воріт. Чергова комбінаційна атака “Штурму” біля воріт господарів закінчується гольовим ударом від Івана Буцоли – 3:0. Можна відмітити високого гравця гостей на прізвище Яценко, котрий вів команду вперед до останніх секунд, підбадьорював партнерів, вривався до воріт суперника, відгукуючись на високі паси. До кінця гри залишалися лічені хвилини. Чудову гру в цей день провів центральний, щоправда, не основний, захисник “Штурму” Руслан Дерев’янко, та вирішив відзначитися, але негативно для своїх товаришів, віддавши поперечний пас біля своїх воріт, на який зреагував швидкий Олександр Кутілка з “Манжосівки”, і, скориставшись моментом, залишив без шансів кіпера господарів – 3:1. Мабуть, “Штурм” вирішив показати хто в домі господар, і після чергової комбінації Парубця, Коломойця та Коровая, на останніх хвилинах  порадував вболівальників четвертим голом. Могли порадіти шанувальники “Штурму” і п’ятому голу, та після прострілу низом від Матлаша чудом для манжосівців Микола Голець пробив вище воріт. Хоча, звичайно, і до того часу всі питання про переможця в даному матчі були зняті.
Післяматчевий коментар:
Микола Михайлович Голець (керівник ФК “Штурм”):
– Сьогодні до гри підходили теж не без проблем, розраховували тільки на свої сили, без легіонерів та чотирьох гравців основного складу, але хлопці продемонстрували прекрасну гру. Безліч атак, небезпечних моментів. Головне не давали супернику свободи, постійно тиснули. Не помилялися, на відміну від інших матчів. Ми використали наш пріоритет – тримання м’яча, розрізні швидкі паси низом та високий пресинг. Будемо готуватися до наступної гри, адже нас чекає важкий суперник з Боршни, котрого ми ніяк не можемо подолати в цьому сезоні, не враховуючи кубковий матч-відповідь (перемога в серії пенальті 3:2).
Іван Мамич (уболівальник ФК “Штурм”):
– Хлопці молодці. Я підтримую їх завжди. Нехай тільки перемагають. Показали чудову гру і рахунок відмінний. Не можу виділити лідера, тому що на полі дійсно була команда. Якщо збережеться колектив, то майбутнім суперникам я не заздрю. Часто проїжджаю повз тренування на стадіоні. В цей час там багато й дітвори. Це дуже радісно, адже сучасних дітей не відірвати від екранів. Успіхів хлопцям і на чужих полях.

Штрафний у виконанні Тараса Парубця

Небезпечний удар в напрямку воріт господарів

Удар господарів, після якого м’яч полетить вище воріт

Більше фото – тут

Репортаж Світлани Плющ із Дмитрівки, спеціально для “Прилуччина спортивна”

ФК “Охіньки” – ФК “Замістя”  3:1
Гра в Охіньках розпочалася з холодного душу для господарів. Буквально перша атака гостей закінчилася взяттям воріт. Після проходу правим флангом відбулася навісна передача у штрафний майданчик господарів, де опинилися відразу кілька високих на зріст гравців ФК “Замістя”, один з яких і відправив головою м’яча до сітки воріт. Ближче до середини тайму гра вирівнялася, а потім забили “Охіньки”. Після удару гравця господарів воротар гостей помилився, відбивши м’яча перед собою, і на добиванні першим був Віталій Курченко. Так господарі рахунок зрівняли. Кінцівка тайму проходила знову за переваги “Замістя”, але незважаючи на те, що гості, як і господарі, мали кілька гарних нагод забити, все ж не реалізували свої моменти.
Початок другого тайму залишився за гостями, вони мали гарну нагоду зрівняти рахунок, коли після гарматного пострілу навіть воротар охіньчан не встиг зреагувати, м’яч потрапив йому в голову, потім в стійку і, на щастя, господарів і їхніх численних уболівальників відскочив у поле, а там захисники уже винесли його подалі. Дуже хотіли гості забити і таки забили, але… у свої ворота. Подача-простріл з правого флангу і гравець “Замістя” зрізає м’яча у власні ворота. Гості ближче до кінця тайму фізично підсіли, але їм нічого не залишалося, як ризикуючи, бігти вперед з надією відігратися, але в черговий раз вони пропустили у свої. Це Сергій Виноградський після індивідуальних дій відзначився черговим голом за ФК “Охіньки”. 3:1, закономірна перемога господарів, яка дуже порадувала численних глядачів цього цікавого матчу.
Післяматчевий коментар:
Олександр Олександрович Ведмідський (керівник ФК “Замістя”):
– Грали далеко не оптимальним складом, з різних причин не було Євгена Маценка, Михайла Ведмідського, Дмитра Ясеновського, Владислав Бурмака травмований. Суперник нас не переграв по грі, просто свої моменти у першому таймі ми не реалізували, от і поплатилися. З Богданівкою гратимемо тільки на перемогу, інших варіантів навіть не розглядаємо. 
В’ячеслав Миколайович Зінченко (керівник ФК “Охіньки”):
– Гра сподобалася і було багато глядачів на матчі, що теж приємно. Суперник вів себе коректно, арбітр теж молодець, до нього по матчу теж питань немає. В цілому все сподобалося, гра була цікава, глядачам теж бачу, що сподобалася, були цікаві моменти, голи, було на що подивитися і за кого повболівати.

ФК “Темп” (Богданівка) – ФК “Авангард” (Ладан)  1:0
Перша суха перемога “Темпу” в чемпіонаті і лише другий матч, в якому команда не пропускала у свої ворота. І одночасно, як вірно зазначить у післяматчевому коментарі керівник “Авангарду”, – це був перший матч для ладанців, у якому вони не зуміли забити у ворота своїх суперників. Сама ж гра у першому таймі була рівна перші 20 хвилин, моментів практично не виникало. Господарі не використали напівмомент при розіграші кутового, а гості власний – після флангового проходу. Далі ладанці взяли гру під свій контроль і нагнітали до кінця першого тайму, але свої нагоди не використали – коли вдало зіграв воротар богданівців Владислав Рацин, коли гравці “Авангарду” били вище воріт.
Другий тайм розпочався з атак “Темпу”, але стовідсоткові нагоди для взяття воріт не виникали, тоді для підсилення своїх атакуючих дій команда господарів зробила перестановки на полі (півзахисники помінялися флангами і перейшли на гру в два нападники) та вийшов на заміну гравець креативного плану Ярослав Грязний, і після цього моменти почали з’являтися. Але єдиний гол прямим ударом зі штрафного на 77-й хвилині матчу було забито Олександром Трушем. Після пропущеного голу авангардівці пішли відіграватися, захист став менш надійнішим, і раз по раз стали виникати нагоди для подвоєння рахунку, але богданівці не використали вихід три в один та пару прострілів на вільних від опіки гравців. Тож, мінімальна перемога “Темпу”, яка підняла настрій вболівальникам команди, і чергова невдала гра “Авангарду”, яка опустила ладанців за межі призової трійки.
Післяматчевий коментар:
Олег Ігорович Бондаренко (керівник ФК “Авангард”):
– Перший наш безгольовий матч. Ніяк не виходить реалізовувати свої моменти. Після першого кола ніби хто наврочив, або просто ігрова криза. Так і у цій грі – контролювали хід зустрічі і пропустили уже четвертий гол-близнюк у свої ворота зі штрафного, після якого суперник уже на куражі закінчував поєдинок.
Ярослав Володимирович Ярославський (керівник ФК “Темп”):
– Перш за все хочеться подякувати супернику – гравцям Ладана за змістовну та коректну гру. Можливо, цьому сприяло і суддівство – кожен дрібний фол був помічений. Дуже добре, що при кадрових проблемах вдалося здобути три очки.

Протокольні дані:

с. Дмитрівка, сільський стадіон 
ФК “Штурм” (Дмитрівка-Білорічиця) – ФК “Манжосівка”  4:1
Арбітр : Хантіль С. (6,0)
Голи : 29′ Парубець Т. (1:0), 65′ Тищенко В. (2:0), 86′ Буцола І. (3:0), 90+1′ Кутілка О. (3:1), 90+2 Коломоєць С. (4:1)
Попередження : 12′ Лисенко А., 60′ Музиченко І., 65′ Кутілка О., 93′ Голець М.
Склади команд:
“Штурм”: Тимошенко О., Парубець Т., Деревянко Р., Шуляк М., Тищенко В., Буцола І. (до 80′), Кубрак В., Матлаш О., Коломієць С., Коровай Д., Голець М.
Заміни: Тищенко О. (з 80′)
“Манжосівка”: Хіміч О., Яценко С., Ліпньов Р., Масьома О., Музиченко І., Шульга О., Мовчан О. (до 66′), Кутілка О., Івахненко А., Шпильовий Є. (до 43′), Лисенко А.
Заміни: Лисенко Б. (з 43′), Лещенко Р. (з 66′)
Запасні: Тимошенко В.
Кращий гравець : Ліпньов Роман (ФК “Манжосівка”), Парубець Тарас (ФК “Штурм”)

 

с. Богданівка, сільський стадіон 
ФК “Темп” (Богданівка) – ФК “Авангард” (Ладан)  1:0
Арбітр : Чебикін В. (5,0)
Голи : 77′ Труш О. (1:0)
Попередження : 30′ Філозоп Д., 55′ Чабан М., 65′ Мовчан М.
Склади команд:
“Темп”: Рацин В., Тютюнник П., Ступак І., Чабан М., Труш О., Парган М., Чабан Л., Ільницький В., Ногтєв А., Кісєльов О., Філозоп Д.
Запасні: Грязний Я., Примак М., Сердюченко Д., Харченко М.
“Авангард”: Власенко О., Бондаренко О., Квач А., Потапов Р., Козаченко Д., Нічік І., Кондратенко І., Арестов А., Близнюк Р., Мовчан М., Даниленко Б.
Запасні: Антоненко О., Попов Д., Нестеренко С.
Кращий гравець : Кондратенко Ігор (ФК “Авангард”), Кісєльов Олександр (ФК “Темп”)

 

смт. Мала Дівиця, селищний стадіон 
ФК “Дівиця” (Мала Дівиця-Велика Дівиця) – ФК “Внєштранс” (Івківці)  1:0
Арбітр : Круш А. (5,0)
Голи : 80′ Горбань А. (1:0)
Попередження : 31′ Сколобивець В., 72′ Загребельний Д.
Склади команд:
“Дівиця”: Сушко Д., Тонкаль О., Пилипенко С., Горбань Я., Петрушенко О., Горбань А., Джигурда В. (до 46′), Мірошніченко О., Черненко Я. (до 62′), Гумен Ю., Лучко Д. (до 80′)
Заміни: Кутній Ю. (з 46′), Писанка В. (з 62′), Комар Б. (з 80′)
Запасні: Сушко О., Малько Д., Тонкаль О.
“Внєштранс”: Ковтун О., Якименко Р., Клочко А., Ганеча В., Кожух Г., Кот М., Жваненко Ю., Загребельний Д., Сколобивець В., Лисенко О. (до 60′), Федоренко О. (до 15′)
Заміни: Демченко А. (з 15′), Загребельний В. (з 60′)
Запасні: Копка В., Коваленко О.
Кращий гравець : Ганеча Володимир (ФК “Внєштранс”), Горбань Андрій (ФК “Дівиця”)

 

смт. Линовиця, селищний стадіон 
ФК “Цукровик” (Линовиця) – ФК “Удай” (Удайці)  4:2
Арбітр : Яременко А. (3,5)
Голи : 9′ Комар М. (1:0), 31′ Комар М. (2:0), 38′ Комар М. (3:0), 41′ Симоненко Є. (3:1), 82′ Симоненко Є. (3:2), 88′ Гавура О. (4:2)
Попередження : 16′ Карлюк О., 22′ Богдан Б., 34′ Карлюк О., 44′ Приходько А.,  63′ Комар М., 88′ Степашко О., 90′ Приходько А.
Вилучення : 34′ Карлюк О. (друге попередження), 90′ Приходько А. (друге попередження)
Склади команд:
“Цукровик”: Олефіренко О., Левченко О., Приходько А., Комар М., Кузьменко Є., Нестеренко Я., Гребенюк В. (до 90′), Волик С., Гавура О., Ростопіра Я., Собех О.
Заміни: Лимар В. (з 90′)
Запасні: Боблян С.
“Удай”: Даниленко С., Дівотченко С., Карлюк О., Дука О., Литовченко Ю., Богдан Б., Дьогтяр О., Даниленко В., Симоненко Є., Селезько А., Волинець В.
Заміни: Степашко О. (з 84′), Лук’янчиков В. (з 84′)
Запасні: Олгач Д., Малиш А.
Кращий гравець : Симоненко Євген (ФК “Удай”), Олефіренко Олександр (ФК “Цукровик”)

 

с. Охіньки, сільський стадіон 
ФК “Охіньки” – ФК “Замістя”  3:1
Арбітр : Михайліченко Ю. (6,0)
Голи : 1′ Оробей Р. (0:1), 26′ Курченко В. (1:1), 40′-автогол Оробей Р. (2:1), 45′ Виноградський С. (3:1)
Попередження : 43′ Маснуха Д.
Склади команд:
“Охіньки”: Касьяненко С., Шкуліпа О., Маснуха Д., Гайдамака С., Вербняк М. (до 43′), Яцун Б., Боровик М., Курченко В. (до 91′), Сухина С., Назарко А. (до 60′), Виноградський С.
Заміни: Довгий В. (з 43′), Денисенко М. (з 60′), Бондаренко Є. (з 91′)
Запасні: Василевський В., Беба Є., Романенко А.
“Замістя”: Ясеновський А., Ведмідський О., Чміль Я. (до 45′), Корнух С., Герасименко О., Яременко А., Приступа Є., Корсун О. (до 91′), Єзибчук Я., Поліщук Д., Оробей Р.
Заміни: Нетребко М. (з 45′), Лісовський О. (з 91′)
Запасні: Коваленко О.
Кращий гравець : Ясеновський Артем(Замістя), Касьяненко Сергій(Охіньки)   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *