19 тур чемпіонату Прилуцького району з футболу

24 вересня відбулися матчі 19 туру чемпіонату Прилуцького району з футболу. Що вони нам подарували? По-перше, і найголовніше – ім’я чемпіона цього сезону! Дружня футбольна спільнота Прилуччини знову і знову вітає футбольний клуб “Дівиця” із заслуженою перемогою. Кожен уболівальник бачить на місці “Дівиці” свою улюблену команду, бажає їй цього і вважає її найкращою, так і має бути, але серед усіх гарних команд, що грають у нашому чемпіонаті, перемагає найсильніша і найстабільніша. Тож, при всій любові чи симпатії до того чи іншого клубу, треба бути об’єктивними і справедливими – цього року, як і минулого, кращою на Прилуччині стала “Дівиця”. Команда зуміла захистила свій титул і ще побореться за перемогу в кубку Прилуччини, а поки що усі причетні до “Дівиці” мають право на святкування, тим більше, що наступний тур команда пропускає, тож буде час і на відпочинок.
Черговий тур зробив вкотре рокіровки у турнірній таблиці до чого ми, власне кажучи, уже звикаємо. Команди, ніби на гойдалках, то підіймаються, то опускаються. Від того цікавіше спостерігати за чемпіонатом. Тож, у п’яти матчах 19 туру забито 25 м’ячів, що у середньому становить 5 голів за гру. Знову не маючи протокольних даних, з тієї інформації, що володіємо, відмічаємо хет-три Миколи Бурлака (ФК “Боршна”), а також дубль Олександра Собеха (ФК “Цукровик”), який змагається за звання кращого бомбардира цього сезону. Не пішли без забитого м’яча з поля також інші два претенденти на це звання – Владислав Лук’янчиков (ФК “Удай”) і Сергій Тавакалян (ФК “Дівиця”) відзначилися по разу. Зберегти свої ворота в недоторканості цього разу не вдалося нікому. Також після даного туру зберігається велика щільність команд у боротьбі за призові місця, тож на нас очікують надзвичайно захопливі останні три ігрові дні. А зараз традиційно пробіжимося по п’яти стадіонах населених пунктів нашого району і подивимося, що там цікавого відбулося.

ФК “Манжосівка” – ФК “Охіньки”  2:1
Цей матч розпочинав 19 тур чемпіонату. Для господарів результат у цьому матчі був особливо важливим, команда бореться за нагороди першості. Тому всі думки манжосівців були про три очки. Гості за високі місця уже не поборються, але спробувати обігнати хоча б “Боршну” для них теж було б приємним фактом. Для цього теж потрібно було набирати очки. Сонячного недільного дня матч мав сподобатися глядачам, адже було все: і голи з численними гольовими моментами, і не зарахований гол, і емоції, і саме головне – гра команд з інтригою до останніх секунд матчу.
З початком гри ініціативою заволоділа “Манжосівка” і до середини першого тайму забила гостям красивий гол. Пішла навісна передача у штрафний майданчик, захисник гостей вибив м’яч, але першим на підбиранні був гравець “Манжосівки” ОЛександр Кутілка і в один дотик влучно ударив у дальню дев’ятку – м’яч від перекладини влетів у сітку воріт. Після цього господарі не реалізували ще чимало своїх гольових моментів. Десь із середини першого тайму більш активно уже заграли “Охіньки”, почали частіше атакувати, певно трішки і сама “Манжосівка” підсіла, і під кінець тайму таки гості рахунок зрівняли. Мирославу Денисенку партнери віддали м’яча на хід, Мирослав оббіг захисника і п’яткою відпасував на Сергія Сухину, який пробив на силу в кут, голкіпер потягнув удар, але Максим Боровик першим був на добиванні і забив м’яч в пусті ворота. За рахунку 1:1 команди пішли на відпочинок.
У другому таймі господарі поля зробили кілька замін і знову притисли гостей до воріт. “Охіньки” в цей час грали на контратаках. Гості не звикли грати на широких полях та ще й не було декількох основних гравців, тому в цей час їм було особливо несолодко. Гравці “Манжосівки” контролювали м’яч, не реалізували, як мінімум, три стовідсоткові нагоди, але все-таки зуміли забити вдруге, коли обрізався захисник гостей, нападник манжосівців Олександр Бабак таким подарунком скористався і пробив у дальній кут, м’яч стрибнув перед воротарем, той тільки торкнув його, і від стійки закотився у ворота. Щоправда, варто зазначити, що ще за рахунку 1:1 команди обмінялися голами, які арбітр відміняв. Спочатку Сергій Сухина забив гол у ворота “Манжосівки”, але арбітр матчу Сергій Яременко його не зарахував, мотивуючи тим, що був офсайд в тому ігровому епізоді. На думку ж гостей та і деяких присутніх на матчі футбольних спеціалістів, м’яч саме від голови захисника господарів потрапив у стійку, тому нападник гостей, що набігав з кута штрафного майданчика, забив чистого гола в дальній кут, але арбітр вирішив інакше, тож гол не було зараховано. Також після удару Олександра Бабака м’яч на думку манжосівців перетнув лінію воріт, але і тут Сергій Яременко гол відмінив. Після цих епізодів гра стала трішки емоційнішою, але, на щастя, все закінчилося мирно, як і має бути. Тож після цього матчу “Манжосівка” продовжує боротьбу за нагороди першості, а у гостей залишаються суто теоретичні шанси поборотися за дев’яте місце, більш реальною бачиться боротьба між “Охіньками” і “Темпом” за десяте місце.
Післяматчевий коментар:
Микола Олександрович Колісніченко (тренер ФК “Охіньки”):
– Суддівство було нікудишнє. Я мав розмову із стороннім арбітром і він сказав мені, що був стовідсотковий гол. Головний арбітр говорить, що орієнтувався на свого помічника, який був зі сторони “Манжосівки”, але то таке… Головний мав розібратися сам, інакше до дідька таке суддівство. Арбітр ходить тільки в центрі поля… Ну що це таке? Хіба це робота арбітра? І кожного разу нам федерація ставить цього Яременка, призначають і призначають його. Я і з головою КДК мав розмову, він був присутнім на цьому матчі, то Коваленко сказав, що треба переглядати і дивитися… Але відеозапису матчу ми не робили, тож нічого довести не можемо. А так по грі мої хлопці виглядали доволі непогано. Ясно, що з Прилуками важко грати, там хлопці фізично здорові, десь і майстерність у них краща. У нас грав той же склад, що і проти “Внєштрансу”. Тепер налаштовуємося на “Боршну”, треба вигравати, а як вийде – покаже гра.
Мирослав Денисенко (гравець ФК “Охіньки”):
– Гра мені сподобалася, ми знали який у нас суперник, що вони контролюватимуть м’яч, тому віддали їм ініціативу і грали на контратаках, але при цьому очікували більшого від суперника, судячи з їхніх останніх ігор. Сподобалася в цілому гра нашої команди, крім деяких нюансів, гра суперника теж сподобалася, господарі грали коректно і не дуже жорстко. Ми могли і відібрати очки у такої команди, але трішки фортуна була не на нашій стороні. Не сподобалося тільки одне – це суддівство!
Роман Липньов (гравець ФК “Манжосівка”):
– Перший тайм закінчили 1:1. У другому вийшли три наші гравці, які грають за ветеранів, оскільки дізналися, що Новгород-Сіверський не приїде, і після цього пішла зовсім інша гра, два-три моменти Бабак не забив, коли виходив один на один, потім гол нам не зарахували й їм також. Хоча після удару Бабака м’яч перетнув лінію явно, але Яременко не зарахував. “Охіньки” на гру з “Внєштрансом” і з “Манжосівкою” посилилися гравцем зі Срібного, а так гра проходила під нашим постійним тиском. Також вважаю, що арбітр судив в одну сторону, що не фол, то все в сторону “Манжосівки”.

Передматчеві рукостискання команд

В атаці “Манжосівка”

Більше фото – тут

ФК “Штурм” (Дмитрівка-Білорічиця) – ФК “Дівиця” (Мала Дівиця-Велика Дівиця)  1:5
Без жодних сумнівів це був центральний матч 19-го туру чемпіонату. Для господарів перемога означала укріплення на призовій верхівці турнірної таблиці, а от для гостей це було б дострокове чемпіонство. З історичного боку цей матч можна назвати поєдинком одноклубників.  Склад дівичан (хлопці з сіл Білорічиці, Великої та Малої Дівиці) в минулому захищав кольори клубу “Штурм” з Дмитрівки, котрий виступав з 2011-го року на теренах чемпіонату першої ліги області, районних чемпіонатах та обласних турнірах різного рангу. Та з 2016-го року команда перейменувалася на “Дівицю” та перебазувалася до смт. Мала Дівиця, залишивши осторонь тренера та кількох гравців з Дмитрівки. Натомість “Штурм” омолодився та, незважаючи на стартові проблеми і незгоди, почав існувати і боротися у футбольних баталіях району і області.
Щойно прозвучав сигнал рефері Сергія Хантіля і секундомір почав зворотний відлік часу до виявлення переможця. Ймовірність нічиєї було зведено до нуля, адже в кожного на вустах тільки й чути про перемогу. Перших 17 хвилин команди нічим не проявили себе. Були спроби що в одних, що в інших пробити по воротах, але після тих ударів м’яча доводилося шукати далеко за межами поля. А от на 18-й хвилині суддя призначив пенальті у ворота дівичан. Після дальньої подачі Сергія Коломойця до штрафної зони, на Олександрові Бугаєнку порушує правила Ярослав Горбань. Пенальті виконано успішно Олександром Качаном. Після пропущеного голу гості, немов чорна хмара обступили ворота “Штурму”, виконали чимало стандартів, але все марно. Через 15 хвилин арбітр призначає ще один пенальті, але у ворота господарів, котрі не змогли зупинити швидкого Юрія Гумена і сфолили на ньому біля воріт. М’яча до рук взяв штатний пенальтист Дівиці Сергій Пилипенко, та цього разу сам, мабуть, не повірив як промахнувся. Буквально після кількох хвилин, не встигши оговтатись від незабитого пенальті, гості припускаються помилки й у відповідь отримують одинадцятиметровий у свої ворота. Знову Ярослав Горбань не зміг чисто відібрати м’яча у свого давнього одноклубника Бугаєнка, у боротьбі поклав руку йому на плече та, не втримавшись на ногах, підбивав Олександра ззаду. Ціна забитого м’яча була високою і незабитого теж. На цей раз легіонер Качан з Липового Рогу не зміг перехитрити голкіпера гостей Дмитра Сушка, котрий відбив удар з лівого від себе кута воріт. Здавалося б, забий другий гол і перемога майже в кишені.  Небезпечний штрафний у виконанні Артура Чуприни з “Дівиці”, вкидання аутів від Мірошніченка на одинадцятиметрову позначку та кілька пострілів від Юрія Гумена із-за меж штрафної не принесли змін на табло. Господарі могли подвоїти перевагу під кінець першої половини гри. Дмитру Короваю, який обікрав Ярослава Горбаня, вже ніхто не заважав і він міг вразити ворота дівичан вдруге та відпасував назад Бугаєнку, котрий в свою чергу потужно пробив по воротах, ще й встиг на добивання, але влучити по м’ячу у порожні ворота йому завадила якась темна сила.
Початок другої половини зустрічі ознаменувався ефективною атакою штурмівців, коли Коровай вивів Сашка Бугаєнка на побачення з воротарем дівичан, але натомість той прийняв поспішне рішення пробити прямо в руки супернику. Незабаром цифри на табло змінилися на перевагу “Дівиці”. Сергій Тавакалян, котрий вийшов на поле з шаленим болем в коліні, і котрому лікарі заборонили не те, що грати, а й ходити швидко, обігравши захисника Штурму біля кутового прапорця, відпасував на вільного Андрія Горбаня, який влучив у ближній верхній кут воріт. Після забитого голу та при гучній підтримці своїх уболівальників гості завелися і знову нависли на воротах “Штурму”. Господарів вибило це з колії, вони почали багато помилятися, грати високими передачами, програвали у боротьбі. Ось вкидання з-за бокової, помилка воротаря, скидка під удар і пряме попадання у площину воріт від Олександра Петрушенка. Розглядаючи детальніше цей гол, можна його віднести до сумнівних з точки зору футбольних правил, адже під час удару по воротах на відстані трьох метрів за захисниками знаходився нападник гостей Андрій Горбань, котрий зробив рух на зустріч м’ячеві. Через декільканадцять секунд знову введення з-за бокової лінії, і тонким дотиком захисник господарів Андрій Глущенко змінює напрямок руху м’яча, при якому голкіпер безсилий – автогол, 1:3. Гості відірвались у рахунку на два м’ячі, але залишалося грати ще багато часу. Дмитрівчани розслабилися після першого тайму і вийшли на гру, немов виграючи в п’ять м’ячів. Прокинувшись, господарі почали атакувати. Підступний дальній удар від Буцоли парирує кіпер дівичан, відбивши його на кутовий, після розіграшу якого Олександр Качан влучає в поперечину. Господарі намагалися атакувати, але до небезпечних ударів справа особливо і не доходила.  За 15 хвилин до кінця матчу в центрі поля помиляється крайній захисник “Штурму” і Андрій Горбань підбирає м’яча та відпасовує на фланг на Сергія Тавакаляна, котрий віддав пас в район одинадцятиметрової позначки на ніким не прикритого легіонера Артура Чуприну. Володимиру Кубраку залишилося лише дістати з сітки четвертого пропущеного м’яча. Вільний удар від воріт команди “Дівиця”, другий поверх виграє Юрій Гумен, скидає м’яча на партнера по команді Сергія Тавакаляна, котрий був у положенні поза грою, і  це зафіксував боковий суддя, та головний арбітр не помітив цього. Тож Сергій, взявши гру на себе, забиває п’ятий гол і знімає всі питання в протистоянні.  Кінцівка зустрічі нічого нового не принесла. Єдине, що можна відмітити, на жаль, з негативного, так це неспортивна поведінка деяких гравців під час матчу в діях же проти своїх товаришів у складі ФК “Дівиця” та гучна нецензурна і лайлива підтримка з боку дівичан в сторону команди з Дмитрівки. Достроковий чемпіон визначився, а от “Штурму” доведеться нелегко в останніх турах в боротьбі за призові місця.
Післяматчевий коментар:
 Ігор Анатолійович Кізім (керівник ФК “Дівиця”):
– Хочу сказати, що в команди було дуже велике бажання завоювати чемпіонство саме в цьому матчі з командою “Штурм”, тому особливо налаштовувати хлопців на цей матч не було потреби. З перших хвилин уболівальники почали гнати команду вперед, емоції та адреналін просто зашкалювали. Переломний момент думаю настав тоді, коли наш воротар Дмитро Сушко відбив пенальті і через пару хвилин знову врятував команду від неминучого голу, та вихід на поле Сергія Тавакаляна. Далі просто хлопців не можна було зупинити і бажаний  результат швидко прийшов. Після фінального свистка арбітра вся команда та вболівальники отримали шквал радості та приємних емоцій. Були бризки шампанського, вітання, пісні, фото та скандування. Дуже приємні відчуття. Після низки невдалих матчів ФК “Дівиця” доказав у першу чергу собі, що на сьогодні ми кращі в районі, і ми цим гордимося. Велика подяка нашим уболівальникам за неймовірну підтримку протягом усього сезону. Ви найкращі!!! Від імені ФК “Дівиця” дякую всім нашим суперникам за поздоровлення та бажаємо їм гарної і чесної гри, та високих досягнень.
Юрій Олександрович Лозовий (ФК “Штурм”):
– Не можу позитивно виділити жодного гравця з нашої команди. Всі провалили гру. Суперник був краще налаштований на зустріч і в цьому ми психологічно програли. Гості нічого нового не продемонстрували, характер зіграв свою роль, а це вони мають, стільки ж років разом грають. Воротар зруйнував нам усі плани, не приїхавши на гру, так і не обґрунтував свою неявку. Та й сама гра щось не клеїться останніх три поєдинки. З іншого боку, забий ми в першому таймі і пенальті, і той момент з Бугаєнком на добиванні, то може б все склалося по-іншому.
Тарас Парубець (капітан ФК “Штурм”):
– Для мене особисто важким видався цей поєдинок і психологічно, і фізично. Психологічно, бо два роки назад це були мої одноклубники, а зараз суперники, знаю кожного як брата рідного. Фізично, бо заважала травма коліна, яку отримав у Варві під час гри на кубок області серед сільських колективів минулої суботи. Не міг задіяти свої можливості на 100%. Щодо забитих другого і п’ятого голів, то маю сумніви, два в положенні поза грою. Та річ не тому, що гості сильніші, а в тому, що ми знову помиляємося багато, і за це нас карають. Дух і характер команди ще заслабий, для цього потрібні роки спотикань і перемог. Пам’ятаю ще в 2011-му році як “Штурм” загартовував свою міць на першості області, виймаючи із сітки по 8-14 голів за матч… А стосовно цього сезону, то залишилося дуже мало часу і є великий ризик не потрапити в останній вагон призерів.

Гравці ФК “Штурм” перед матчем. Фото Ю.Котеленець

Гравці ФК “Дівиця” перед матчем. Фото Ю.Котеленець

ФК “Дівиця” у статусі чемпіона у колі своїх уболівальників. Фото Ю.Котеленець

Більше фото – тут

Відеозапис Юлії Котеленець

Репортаж Світлани Плющ із Дмитрівки, спеціально для “Прилуччина спортивна”

ФК “Боршна” – ФК “Цукровик” (Линовиця)  4:2
Потужно розпочала цю гру “Боршна”. Уже на 9-й хвилині рахунок у матчі було відкрито. Десятий номер господарів пройшов по лівому флангу, увійшов у штрафний майданчик, де в результаті боротьби із захисником гостей м’яч відскочив до Миколи Бурлаки, який обробивши шкіряну кулю пробив у лівий від голкіпера Віталія Лимаря кут воріт – 1:0. Проте радість господарів тривала трішки більше десяти хвилин. Уже на 21-й хвилині захист гостей виніс м’яча від своєї штрафної в напрямку центру поля, де за нього намагалися поборотися гравці обох команд, в результаті м’яч відскочив до Олександра Собеха, який вискочивши один на один з воротарем господарів Богданом Косташем, шансів останньому не залишив – 1:1. Але радість гостей була ще меншою, ніж свого часу у господарів, уже за дев’ять хвилин у штрафному майданчику цукровиків арбітр матчу призначив вільний удар, який боршнянці вдало розіграли і Микола Бурлак знову став автором забитого голу. Але і це ще не все, проходить дві хвилини і після вкидання із-за бокової з другої спроби господарі доставляють м’яча у штрафний майданчик, де його приймає все той же Бурлак і скидає собі на хід, а потім з півоберту пробиває по воротах Віталія Лимаря і м’яч утретє залітає у сітку воріт “Цукровика”. Таким чином, Микола Бурлак за 26 хвилин оформив хет-трик. За час, що залишався до закінчення тайму, команди більше не забивали, тож футболісти пішли на перерву за рахунку 3:1.
Після відпочинку гості можливо і мали плани відігратися, але уже за десять хвилин після поновлення гри пропустили знову. Під час однієї з подач боршнянців у карний майданчик гостей, захисник невдало вибив м’яча прямо на ногу супернику, і Віталій Медуниця, недовго думаючи, пробив у кут воріт і став автором четвертого голу своєї команди. Гості в цей час уже певно змирилися з поразкою, але єдиним гравцем у їхньому складі, який мав особисту мотивацію був Олександр Собех, який бореться з двома своїми конкурентами за звання кращого бомбардира чемпіонату. Тож у доданий арбітром час він зумів, вискочивши один на один з воротарем, ударом з гострого кута, оформити дубль і встановити загальний рахунок у матчі 4:2. 
Післяматчевий коментар:
Олександр Павлович Проценко (тренер ФК “Цукровик”):
– Програли цю гру. Програли, бо недооцінили суперника, адже вдома виграли у них впевнено. Початок матчу суперник провів дуже активно, сходу забили два-три м’ячі. Гра була уже нами морально програна. У другому таймі зуміли забити два (насправді один гол був забитий у першому таймі – прим.авт.), тож програли 2:4. Щоправда, гра була культурна, суддівство хороше, арбітру поставили найвищу оцінку. Програвати треба достойно, можливо, навіть і слабшій команді.
Сергій Олексійович Марусечко (керівник ФК “Боршна”):
– Провели роботу над помилками у порівнянні з попередньою грою. У Линовиці гра побудована через центр, ми закрили головну їхню загрозу – Собеха, і вони уже нічого не змогли показати. У нас знову правда не було центрального захисника, у центрі грав футболіст, який там не грає, тому трішки і отримали із-за цього… Дякуємо вболівальникам за підтримку, навіть суперники із “Манжосівки” прибули на гру і підтримували, можливо бажали поразки своїм конкурентам із Линовиці.
– А чому поставили низьку оцінку арбітру?
– На початку матчу дає п’ять карток нашим гравцям. При чому за одні й ті ж порушення наші гравці отримують попередження, а суперникам нічого. Це ж несправедливо. Якщо мій гравець після призначення штрафного відкидає м’яча назад, щоб суперник не продвигав штрафний удар вперед, то чому за подібні відкидання з іншого боку арбітр зовсім не реагує? Або Наталія Боярова постійно під час матчу явно б’є по ногам і нуль реакції… Ну я розумію, це її такий стиль гри, дещо агресивний, але ж…. Я арбітру після матчу вказав на ці нюанси і пояснив низьку оцінку. Грати матч, коли півкоманди відразу на картках сидять, важко. Дві картки я розумію, робочі, але інші… Неприємно було чути від тренера суперників питання до своїх футболістів: “Як ви могли програти такій слабій команді?” Ну це ж теж я не знаю… Якби показати кому відео, то ми ж явно переважали.

Передматчеві рукостискання гравців

Традиційний розіграш вибору половини поля або першого удару

Зйомка відео – Альвіна Сьомка, фрагменти надав С.Марусечко 

ФК “Внєштранс” (Івківці) – ФК “Темп”(Богданівка)  5:1
Матч першого кола, що мав відбутися у Богданівці, тоді зіграли в Івківцях, бо домашнє поле “Темпу” не було на той час готове до матчу. Тому цього разу гра відбулася не в Івківцях, а у Богданівці. “Внєштранс” ще зберігав теоретичні шанси поборотися за призові місця, “Темп” таких перспектив уже не мав, але і останнє місце посідати явно не бажав. Тому очки у цій грі були потрібні обом командам, але як показала сама гра, одного тільки бажання все-таки замало. Для цього ще треба додати і майстерність, і досвід, і тактичну підготовку. У всьому цьому івківчани перевершили богданівців. Хоча засмучуватися молодій команді не потрібно, без поразок не буває перемог. Головне зробити правильні висновки і рухатися далі. Часом поразки дають більше для прогресу, ніж перемоги, оскільки поразки змушують більше аналізувати свою гру і удосконалювати її, ніж постійні перемоги, які дають відчуття, що уже все знаєш і все вмієш. Що стосується самої гри, то її результат був зроблений у перші сорок п’ять хвилин, коли “Внєштранс” забив тричі. Особливо красивим був третій гол Дмитра Падалки, який дуже потужно пробив із-за меж штрафної, м’яч просто прошив руки воротаря “Темпу” і залетів до сітки. У другій сорокап’ятихвилинці богданівці зуміли скоротити рахунок, коли відзначився вісімнадцятирічний Олександр Кисельов. Але розвинути успіх “Темп” не зумів, натомість сам пропустив ще двічі. Тож підсумкові 5:1 можливо і болючі, але поки що клас команд все-таки різний.
Післяматчевий коментар:
Ярослав Володимирович Ярославський (керівник ФК “Темп”):
– В цілому гра видалася напруженою, емоційною. По грі своєї команди говорити важко, бо програли другу гру поспіль з великим рахунком вдома. Ми не поступалися у грі, але робили масу браку при передачах, перетримували м’яч. Суперник – команда досвідчена і помилки наші використала сповна. Ми не змогли включити максимальні швидкості, тому і програли, причому заслужено.
Окрема тема суддівства. Арбітраж на результат не вплинув, але хамське відношення арбітра до гравців мало місце – висловлювання в адрес футболістів про їх вміння грати у футбол, нульова реакція на удари ногою гравця після свистка, закінчення матчу на 36-й хвилині другого тайму…
– А хто обслуговував матч? Яка причина раннього закінчення матчу і що арбтір відповів з цього приводу?
– Круш Анатолій Іванович. Та нічого не пояснив, ми йому секундомір показали – гру продовжив.
Василь Григорович Гавриленко (керівник ФК “Внєштранс”):
– Гра мені дуже сподобалася, хорошою вийшла, красиві голи забиті, грали в пас, технічно. Виграли ми закономірно, зіграли на досвіді, у нас досвідчений склад був, але при цьому показали хорошу гру. Супернику не дали можливості по суті нічого створити, крім того моменту з пропущеним голом, хоча команда у них молода, мені подобається, гарні технічні гравці, намагаються грати у пас, але перетримують м’яча, я їм про це казав. Зараз уже думками в наступних матчах.

Рахунок у матчі за кілька секунд стане 2:0

М’яч летить у ворота і табло за мить покаже 3:0

Автор єдиного голу у складі богданівців – Олександр Кисельов

Більше фото – тут

ФК “Удай” (Удайці) – ФК “Авангард” (Ладан)  2:2
Результат матчу був дуже важливим для обох команд, оскільки і “Удай”, і “Авангард” мріють про комплект нагород за підсумком сезону. Господарі у цьому матчі не змогли розраховувати на двох важливих гравців центру захисту – Олександра Степашка, який пропускав матч із-за перебору попереджень, та Станіслава Дівотченка, який не мав можливості прибути на гру. Можливо саме ці дві втрати і дали про себе знати наприкінці матчу, хоча з іншого боку півтора тайми ніби і не заважали команді грати і тримати свої ворота на замку. Взагалі матч дещо активніше розпочали гості, створили кілька гострих моментів, у захисті господарів у цей проміжок часу спостерігалася зайва метушня, викликана як відсутністю основних гравців цього амплуа, так і тим, що на цій позиції, не звичній для себе, довелося грати Володимиру Даниленку. Але ближче до середини тайму господарі, налагодивши гру в захисті, вирівняли її в цілому, а потім і взагалі взяли під свій контроль. Активно почали працювати фланги, гра будувалася на награних ігрових зв’язках, зокрема через пару Симоненко-Лук’янчиков. Але якщо в одному з епізодів Владислав не використав гарну нагоду забити, то в іншому виправився. Отримавши гарну передачу від Євгена Симоненка, Лук’янчиков вискочив на побачення з голкіпером і пробив у верхній кут – 1:0. Так от після забитого голу нічого у грі команд не змінилося, в такому ключі матч добіг до перерви.
Після відпочинку теж мало що змінилося, ініціативою продовжував володіти “Удай”, і в одній з атак молоде дарування команди – Вадим Потоцький забив другого гола у ворота ладанців. Обігравши на фланзі кількох гравців “Авангарду”, Вадим вирвався на побачення з голкіпером і з гострого кута пробив точно у кут воріт – 2:0. Після цього збільшити перевагу “Удаю” міг Євген Симоненко, але після його прострілу м’яч влучив у поперечину і відскочив у поле. Кілька інших гарних нагод господарі теж не використали. А далі чи то господарі зарано повірили в перемогу, чи то уже гостям втрачати було нічого і вони заграли активніше, але в час, що залишався гості зуміли не лише забити гол престижу, але й відігратися у доданий арбітром час. В одній з атак гостей гравець “Авангарду” Ігор Кондратенко, перебуваючи у штрафному майданчику неподалік його кута, більярдним ударом пробив по воротах, м’яч проскочивши поміж ніг футболістів обох команд, ніби знущаючись із польових гравців, воротаря Сергія Даниленка та вболівальників господарів, неспішно покотився у дальній кут воріт прямісінько під стійку – 2:1. А потім настав доданий арбітром час, під час якого гості здобули право на кутовий удар. Виконувати удар з кута поля пішов автор голу Ігор Кондратенко. Під час подачі кутового з Олегом Бондаренком на дальній стійці боровся зовсім не той гравець, який мав за нього відповідати при стандартах, і в результаті ударом головою на протихід воротарю майстер гри на другому поверсі зрівнює рахунок – 2:2. Радість “Авангарду” разом із розпачем “Удаю”… Такими емоціями у нас і закінчилася ця цікава гра.
Післяматчевий коментар:
Ігор Миколайович Кондратенко (тренер ФК “Авангард”):
– Суперники сильніші за нас, я це усвідомлюю, команда на ходу, хлопці біжать. Ми теж мали свої моменти, і два виходи один на один, інші моменти, але у них все-рівно було більше. Вони нас переграли, хай і не повністю, але все ж об’єктивно були сильніші. Нам вдалося видряпати нічию, ми не дали піти у відрив “Удаю”. З гравців суперника виділю Євгена Симоненка і Віталія Нагорного, технічні футболісти, важко було з ними грати. Для нас ця нічия як ковток повітря. В одній із соцмереж у групі є конкурс прогнозистів і там на нас ніхто не ставив, але ми показали зубки, довели, що ми теж щось уміємо. Далі у нас гра з Івківцями, налаштовуємося на перемогу, залишилося три гри, будемо боротися далі.
Олександр Олександрович Степашко (керівник ФК “Удай”):
– Контролювали гру, обидва тайми, але неписане футбольне правило: не забиваєш ти – заб’ють тобі, так і вийшло. Образливо від втрачених очок, для нас дана нічия прирівнюється до поразки. Не дограв у нас гру і Олексій Карлюк, який грав з температурою, а у другому таймі почали залишати його сили. Десь також певною мірою розслабилися із-за того, що починали гру пізніше і уже дізналися як зіграли конкуренти, і дали слабинку, але і гості в кінці додали теж. Наступна гра з “Замістям” буде бойова, так як усім командам потрібні очки, бо сезон уже закінчується.
В’ячеслав Олександрович Волинець (тренер ФК “Удай”):
– З Ладаном нам завжди цікаво грати. Образливо, що могли виграти, але втратили шанс взяти три очки. В той же час треба сказати, що і гості мали свої моменти, взагалі у них команда гарна, з ними нам приємно грати. До суддівства питань немає, Ладану дякуємо за гру. Стосовно чемпіонату, то будемо боротися до кінця, а там далі як вийде. У нас ще є кубок, ще багато інших планів.

Гравці ФК “Удай”

Гравці ФК “Авангард”

Рукостискання гравців перед матчем

Більше фото – тут

Протокольні дані:

с. Дмитрівка, сільський стадіон 
ФК “Штурм” (Дмитрівка-Білорічиця) – ФК “Дівиця” (М.Дівиця-В.Дівиця)  1:5
Арбітр : Хантіль С. (5,5)
Голи: 17′-пен. Качан О. (1:0), 47′ Горбань А. (1:1), 57′ Петрушенко О. (1:2), 59′-автогол Глущенко А. (1:3), 76′ Чуприна А.(1:4), 81′ Тавакалян С. (1:5)
Попередження : 32′ Горбань Я., 37′ Петрушенко О., 37′ Коровай Д., 79′ Тищенко В.
Склади команд:
“Штурм”: Кубрак В., Марунденко Є. (до 68′), Глущенко А., Буцола І., Бойко В. (до 87′), Парубець Т., Коломоєць С., Матлаш О., Коровай Д. (до 70′), Качан О. (до 60′), Бугаєнко О. (до 77′)
Заміни: Микитченко В. (з 60′), Тищенко В. (з 70′), Голець М. (з 77′), Сидоренко Б. (з 87′),
“Дівиця”: Сушко Д., Горбань Я., Черненко Я. (до 41′), Пилипенко С., Чуприна А., Джигурда В., Горбань А., Петрушенко О., Гумен Ю., Мірошніченко О. (до 80′), Писанка В. (до 69′)
Заміни: Тавакалян С. (з 41′), Кутній Ю. (з 69′), Комар Б. (з 80′)
Запасні: Сушко О., Малько Д., Тонкаль О.
Кращий гравець: Тавакалян С. (ФК “Дівиця”), Коровай Д. (ФК “Штурм”)

с. Боршна, сільський стадіон 
ФК “Боршна” – ФК “Цукровик” (Линовиця)  4:2
Арбітр : Михайліченко Ю. (4,5)
Голи : 9′ Бурлак М. (1:0), 21′ Собех О. (1:1), 32′ Бурлак М. (2:1), 34′ Бурлак М. (3:1), 55′ Медуниця Віт. (4:1), 69′ Собех О. (4:2)
Попередження : 16′ Медуниця Вяч., 18′ Комар М., 24′ Степаненко О., 28′ Руденко Б., 39′ Дробот Д., 66′ Ткаченко Ю.
Склади команд:
“Боршна”: Косташ Б., Терно С., Марусечко С., Ткаченко Ю., Руденко Б., Степаненко О., Дробот Д., Бурлак М., Медуниця Віт., Медуниця Вяч.
Запасні: Сінчук І., Косаренко М., Ринденко Р., Скляренко О.
“Цукровик”: Лимар В., Левченко О., Гавура О., Волик С., Комар М., Боярова Н., Кузьменко Є., Приходько А., Нестеренко Я., Гребенюк В., Собех О.
Запасні: Волков В.
Кращий гравець: Собех О. (ФК “Цукровик”), Степаненко О. (ФК “Боршна”)

м. Прилуки, стадіон “Супутник” 
ФК “Манжосівка” – ФК “Охіньки”  2:1
Арбітр : Яременко С. (2,5)
Голи : 21′ Кутілка О. (1:0), 42′ Боровик М. (1:1), 51′ Івахненко А. (2:1)
Попередження : 24′ Денисенко М., 37′ Ороховський О., 78′ Кутілка О., 90′ Кобизький М.
Склади команд:
“Манжосівка”: Ороховський О., Яценко С., Федоренко Р., Липньов Р., Масьома О., Тимошенко В. (до 46′), Ілляшенко В., Давиденко В. (до 46′), Кутілка О., Івахненко А., Лисенко
А.
Заміни: Бабак О. (з 46′), Шматко А. (з 46′)
Запасні: Лисенко Б., Мовчан О., Шпильовий Є.
“Охіньки”: Касьяненко С., Шкуліпа О. (до 75′), Маснуха Д. (до 67′), Довгий В., Вербняк М. (до 75′), Яцун Б. (до 75′), Боровик М., Назарко А. (до 46′), Сухина С., Денисенко М., Кобизький М.
Заміни: Ховрич О. (з 75′), Бондаренко Є. (з 75′), Олександренко П. (з 46′)
Запасні: Василевський В., Гайдамака С.
Кращий гравець : Денисенко М. (ФК “Охіньки”), Бабак О. (ФК “Манжосівка )

с. Богданівка, сільський стадіон 
ФК “Темп” (Богданівка) – ФК “Внєштранс” (Івківці)  1:5
Арбітр : Круш А. (5,0)
Голи : 6′ Падалка Д. (0:1), 12′ Худін Ю. (0:2), 37′ Падалка Д. (0-3), 40′ Кісєльов О. (1:3), 81′ Падалка Д. (1:4), 87′ Жваненко Ю. (1:5)
Попередження : 52′ Труш В., 73′ Ногтєв А., 73′ Федоренко О., 80′ Тютюнник П., 85′ Чабан Л.
Склади команд:
“Темп”: Рацин В., Труш В., Ступак І., Тютюнник П., Чабан Л., Філозоп Д., Чабан М., Шкарупа М. (до 62′), Ногтєв А., Кісєльов О., Труш О.
Заміни: Удовенко В. (з 62′)
Запасні: Харченко М., Приймак М.
“Внєштранс”: Красношапка О., Загребельний В., Коваленко О., Кожух Г., Ганеча В., Клочко А., Жваненко Ю., Федоренко О., Лисенко О. (до 54′), Худін Ю., Падалка Д.
Заміни: Марченко С. (з 54′)
Запасні: Кот М.
Кращий гравець : Падалка Д. (ФК “Внєштранс”), Труш В. (ФК “Темп”)

с. Удайці, сільський стадіон 
ФК “Удай” (Удайці) – ФК “Авангард” (Ладан)  2:2
Арбітр : Чебикін В. (5,5)
Голи : 38′ Лук’янчиков В. (1:0), 67′ Потоцький В. (2:0), 84′ Кондратенко І. (2:1), 90+1′ Бондаренко О. (2:2)
Склади команд:
“Удай”: Даниленко С., Даниленко В., Захарченко О., Дука О., Карлюк О., Богдан Б., Дьогтяр О., Симоненко Є., Нагорний В., Потоцький В., Лук’янчиков В.
Запасні: Литовченко Ю., Волинець В., Олгач В., Малиш А., Силенко Є.
“Авангард”: Власенко О., Квач А., Коновалов О., Нічік І., Бондаренко О., Козаченко Д., Кондратенко І., Близнюк Р., Попов Д., Нестеренко С., Денисенко Б.
Запасні: Лисенко М., Антоненко О.
Кращий гравець : Кондратенко І. (ФК “Авангард”), Симоненко Є. (ФК “Удай”)

5 Responses to 19 тур чемпіонату Прилуцького району з футболу

  1. Юлія сказав:

    Доброго дня!!
    Дуже однобоко висвітлили поєдинок ФК “Штурм”-ФК “Дівиця”.
    Таке відчуття, що хлопці зрадили весь колектив Штурма і всі пішли геть. Чомусь ніхто не пише про причини цього, а також те, що в ФК “ДІВИЦЯ” запрошував всіх гравців команди Штурм. 90% гравців мали право на назву команди, яку вони хочуть та власний стадіон. Хотіли самі управляти клубом та розуміли бюджет клубу. Я з’явився вже після розпаду Штурму і бачив, що гравці прикладали всі зусилля, щоб команда під назвою ФК “ДІВИЦЯ” залишилася у повному складі – тепер вони “залишили осторонь” тобто зрадники.
    Та й весь матч висвітлений так, ніби всі голи ми забили то з положення поза грою, то незрозумілі рекошети, а не здобули вольову перемогу, гравши майже весь матч на половині поля суперника.
    Щодо вболівальників, то ніякої нецензурної лайки під час матчу не було, просто дехто заздрить нашій підтримці і хоче принизити їх цими словами. Але ми знаємо, що кращої підтримки немає ні в кого і вони в нас найкращі, можна було б і номінацію ввести “кращі вболівальники”. Мабуть, дехто і забув чиї вболівальники в минулому році викрикував расистьскі слова на адресу наших гравців і після цього згубив пару зубів???Але ми пам’ятаємо все і вибачаємо інших, бо це футбольні емоції.
    За неспортивну поведінку деяких гравців, я приношу свої вибачення, хлопці швидко порозумілися ще під час матчу, це моє упущення і я буду працювати над цим питанням і прошу не лізти зі своїм сміттям в наш дім.
    Офіційна відповідь на публікацію на сайті Прилутчина Спортивна керівника команди Кізім І.А. автору статті, який висвітлював даний поєдинок.

  2. Олександр сказав:

    Прочитавши звіт про гру Штурм-Дівиця,висвітлену,я так розумію засновником “Прилуччина спортивна”,хочеться запитати лише одне:Ви, шановний редакторе, випадково не під диктовку “залишиного осторонь тренера ” писали цей звіт??? Навіщо поливати брудом команду ФК ДІВИЦЯ,її керівника,вболівальників та всіх тих хто тим чи іншим чином сприяє існуванню та розвитку даного колективу? Чи ви думаєте,що ми не вміємо читати поміж рядків і не розуміємо до чого був написаний цей звіт?
    А Вам “залишиний осторонь тренере” я скажу лише одне: Ми не залишили Вас осторонь,це Ви “просрали” цей колектив разом із своїм капітаном!!!

    • admin сказав:

      Шановний Олександре, Ви напевно не дуже уважно читали хто є автором матеріалу. “Прилуччина спортивна” може не розділяти думки авторів чи інших учасників процесу, але навряд чи нас можна вважати тими, хто працює “під диктовку” чи має цензуру. Раніше не було жодних претензій до матеріалів даного автора. І ми, до речі, одні з перших привітали клуб з перемогою, більше того – завжди приділяємо достатньо уваги Вашому клубу, як і іншим, неодноразово зверталися за допомогою у висвітленні матчів Вашої команди. На жаль, окрім фото і відеоматеріалів, за що окрема подяка Юлії Котеленець, іншої допомоги до цього часу не надійшло. Нам би хотілося, щоб серед численних уболівальників Вашої команди, знайшлася та людина, яка спробує на ряду з нами максимально об’єктивно і повністю безкорисно висвітлювати матчі ФК “Дівиця”. І це можна вважати черговим зверненням і до інших команд, і їх уболівальників. На щастя, останнім часом відбувається позитивна тенденція у плані фото і відеоінформації, хоча теж не з боку всіх команд. Але в плані текстових звітів про матч, ніде, крім Дмитрівки, ми підтримку не знайшли. Хоча з боку “Дівиці” були раніше певні обіцянки в цьому плані, зокрема і після останньої гри було заявлено, що ось таку гру можна і описати. “Прилуччина спортивна” до сьогоднішнього дня так нічого і не дочекалася. Сподіваємося у подальшому на максимальну допомогу в цьому плані від клубів і на Вашу особисту в тому числі, Олександре. Ми розуміємо, що критикувати завжди легше, але вчергове закликаємо створювати цікавий і якісний продукт разом!

      • Олександр сказав:

        Дякую Вам за розширену відповідь і приношу свої вибачення якщо десь образив Вас особисто!!!
        063…86- ось мій номер телефону якщо бажаєте поспілкуватися особисто.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *