Добро пам’ятають завжди

Відшумів, пролетів, як одна мить, ще один футбольний турнір пам’яті Гончаренка Олексія Михайловича, що надалі вже теж став нашою історією. Здавалося, навіть сама погода сприяла його успішному проведенню, бо першотравневий день справді видався напрочуд теплим та пахучим, бо стадіон потопає у молодій зелені парку та неперевершених пахощах цвіту фруктових садів селища. На турнір прибуло вісім футбольних дружин, тож у знак поваги хочу їх персонально назвати. Це земляки із його рідної Срібнянщини – об’єднана команда “Зоря” із сіл Гурбинці та Гриціївки, ФК із села Світличне, остапівський “Прогрес”. Вперше взяла участь команда “Штурм” із смт. Драбів Черкаської області, ФК села Манжосівка, об’єднана команда “Єдність” сіл Боршни та Івковець. Линовиця була представлена двома командами. Перша – на основі середньої школи (чемпіон району серед школярів). До другої команди увійшли декілька відомих місцевих футболістів та було запрошено ряд досвідчених гравців уже зрілого футбольного віку.

Олександр Павлович Проценко з гравцями команди “Кристал” Линовиця

Про це я коротко розповім більш детально, бо це справді цікаво. Багато років тому Гончаренко О.М. очолював збірну футбольну команду Прилуцького району, що брала участь в обласних спартакіадах та першостях обласної ради “Колос”. Основу команди складали футболісти Линовиці. Однак, згідно рішення Чернігівської федерації футболу, для підвищення глядацького інтересу та майстерності спортсменів, дозволялося підсилювати команди молодими гравцями зі своїх регіонів. За ініціативи Олексія Михайловича до районної команди запросили декількох юних та талановитих юнаків, які пізніше виросли в класних футболістів. Щоб ушанувати пам’ять свого першого спортивного керівника на моє прохання вони і злетілись у Линовицю.
Для проведення турніру було створено оргкомітет, котрий затвердив регламент турніру та спосіб визначення переможців. Поєдинки проводилися за кубковою системою із вибуванням. У випадку нічийного результату переможця зустрічі визначала серія із п’яти одинадцятиметрових штрафних ударів. Для суддівства запросили відомих арбітрів, зокрема Чебикіна Віталія, Хантіля Сергія та Михайліченка Юрія. Забігаючи наперед, зазначу, що вони професійно справилися зі своїми обов’язками, що сприяло відмінному проведенню змагань.

Арбітри турніру: Юрій Михайліченко, Сергій Хантіль, Віталій Чебикін

Турнір розпочався із урочистої хвилини, яка відбулася на футбольному полі, де вишикувалися гравці прибулих команд. Із вітанням та найкращими побажаннями до них звернувся голова селищної ради Нестерко В.І., який коротко розповів про його історію. Директор школи Кобець В.І. у своєму виступі наголосив на ролі фізичної культури та спорту в житті підростаючого покоління та футболу зокрема. Висловив щиру подяку спортсменам та побажав їм продемонструвати свою майстерність. До присутніх звернулася дружина Гончаренка, Ольга Данилівна, котра розповіла про Олексія Михайловича, про те, як він розробляв та втілював у життя програму розвитку фізичної культури та спорту на Прилуччині. Вона побажала футболістам відіграти турнір без травм, щоб переміг найсильніший.

Ольга Данилівна Гончаренко

Змагання розпочалися поєдинками на попередньому етапі, де визначалися команди для виходу в наступне коло. Скажу, що виключно всі зустрічі носили видовищний та напружений характер, бо лише перемога давала право продовжувати участь далі. У підсумку до першого півфіналу вийшли команди Линовиці-2 та “Прогрес” із Остапівки. Гра пройшла у запеклій спортивній боротьбі та обопільних атаках. Проте, за 5 хвилин до закінчення зустрічі удар Сергія Кожушка зі штрафної позначки перекреслив усі надії “Прогресу”. Отже, 1:0 на користь Линовиці-2 та вихід у фінал. У другому півфінальному двобої зійшлися футбольні дружини ФК села Манжосівка та драбівський “Штурм”. Гра пройшла за переваги наших земляків, однак захист гостей діяв надійно, мріючи про бажану нічию, що їм і вдалося зробити. Однак у серії пробиття одинадцятиметрових ударів футболісти із Манжосівки не залишили гостям жодного шансу й перемогли 4:2.
Після короткого перепочинку арбітр зустрічі запросив на футбольне поле дві найсильніші команди, що вийшли до фіналу, зокрема ФК Манжосівки та Линовиці-2. Скажу відразу, що по футбольним міркам гра вдалася, адже атаки змінювали почергово одна одну. Футболісти демонстрували техніку обманних дій та удари по воротам. Поєдинок пройшов у напруженій боротьбі, однак суперники поважали один одного, тож обійшлося без травм. Слід сказати, що такий яскравий футбол на місцевому рівні хотілося б спостерігати всі дев’яносто хвилин. У підсумку нічия 0:0 і в дію знову вступило правило пробиття одинадцятиметрових. Не пощастило линовицьким шанувальникам футболу, які чекали тільки перемоги своїх. У результаті долю фінального матчу вирішив один, але переможний м’яч. Більш влучними виявилися футболісти ФК села Манжосівка, які здолали опір суперника із рахунком 5:4 і завоювали кубок Гончаренка О.М., а линовичани задовольнилися другим місцем.
По закінченні турніру команді-переможниці із села Манжосівка було вручено пам’ятний кубок Гончаренка О.М., а линовицькій команді – диплом районної федерації футболу.

Кубок пам’яті Олексія Михайловича Гончаренка

Ніби й непомітно, але турнір добіг свого кінця, багаточисленні вболівальники розходилися по домівкам, смакуючи побаченим протягом дня. Варто зазначити, що протягом дня на стадіоні працювали надувні гірки для дітвори, що дозволяло їм показувати елементи спритності, радуючи душі та серця розчулених бабусь та дідусів. А торгівля до самісінького вечора вгамовувала апетити та спрагу любителів насолоди смачними наїдками, а приємний запах смажених шашликів ще довго розносився стародавнім парком.
Окремо скажу, що здавна мешканці Линовиці відзначалися своєю щирістю та благодійністю, які є найкращими рисами людяності. Хочу висловити слова поваги та вдячності моїм колишнім вихованцям, котрі надали матеріальну підтримку для успішного проведення турніру.
Зі спортивної точки зору турнір удався, а по міркам порядності залишив по собі почуття шани та порядності до людини, яка все життя віддала розвитку футболу на Прилуччині.

Олександр Павлович Проценко,
організатор та засновник
турніру пам’яті О.М.Гончаренка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *