Носівчани вдома здобувають мінімальні перемоги, щоправда “Мена” подає протест на гру

У суботу, 15 вересня, у Носівці було свято – День міста. Насичена програма святкування цього дня була доповнена двома матчами місцевих футбольних команд у першості області серед команд Першої ліги. Шанувальників гри мільйонів о 14:00 чекали на стадіоні ЗОШ №2, де носівський ФК “ІМК” приймав доволі грізного суперника в обличчі СК “Мена”, а о 16:00 на центральному міському стадіоні “Олімпія” на вболівальників очікували місцевий ФК “Кристал” та ФК “Короп” з однойменного районного центру. Кожна з команд прагнула вдало розпочати фінальну частину чемпіонату Чернігівської області, а тому в цих матчах варто було очікувати на безкомпромісну і вперту боротьбу. Власне такими і видалися ці два цікаві матчі.
ФК “ІМК” (Носівка) – СК “Мена” (Мена)  2:1  (Голи: Сергій Півторацький, з пенальті, Максим Матраєв – Ігор Донець)
Перша гра ігрового дня. Аутсайдер турнірної таблиці фінальної частини приймав на своєму полі лідера. Звичайно, що турнірне положення, зібране на основі показників виступів команд у різних зонах, ще ні про що не говорить, і саме це хотіли довести гравці “ІМК” у протистоянні з грізним суперником. На цю гру ФК “ІМК” вийшов у такому складі: Савищенко, Матющенко, Матраєв, Бондаренко, Співаков, Ворона, Багін, Ємець, Качан, Півторацький, Смоляк. На лаві запасних гру розпочинали: Гусак, Вакулік.

На данном изображении может находиться: один или несколько человек, люди стоят, трава, небо, дерево, на улице и природа

Перед грою. Фото зі сторінки ФК “ІМК” Носівка у соц.мережі facebook

Але початок матчу виявився не на користь господарів поля. Носівчани отримали небезпечний штрафний удар поблизу власних воріт. Виконувати цей удар узявся десятий номер “Мени” Ігор Донець і, влучно перекинувши м’яча через “стінку” гравців “ІМК”, відправив “шкіряного” прямісінько у ворота носівчан. Можливо в цьому епізоді не найкращим чином зіграв і страж воріт господарів, хоча і применшувати заслуги гравця “Мени” теж наміру не маю. Відігралися носівчани із пенальті, яке реалізував Сергій Півторацький. М’яч після удару Сергія прошмигнув до сітки воріт під голкіпером “Мени”. Перший тайм так і закінчився 1:1.
У другому таймі носівчани зрозуміли, що вдома можна з “Меною” грати і навіть здобувати перемогу, і під завершення матчу свого таки досягли. Юрій Ємець зробив подачу у штрафний майданчик гостей, де була купа-мала гравців, і в цій сутолоці найспритнішим виявився Максим Матраєв, який пробив по воротах гостей, і м’яч ударом від стійки залетів у сітку воріт “Мени”.
Перемога “ІМК”, але крапку в цій грі ставити ще зарано, оскільки як стало відомо після матчу, “Мена” подала протест на результат зустрічі, оскільки на думку гостей у складі господарів грав незаявлений гравець – Сергій Дмитренко, який до того ж не був навіть внесений у протокол матчу. Що ж, як кажуть, далі буде…

На данном изображении может находиться: 1 человек, трава, небо, на улице и природа

Гру завершено. Фото зі сторінки ФК “ІМК” Носівка у соц.мережі facebook

Післяматчевий коментар:
Ігор Донець (капітан СК “Мена”):
– Поглядом зі сторони можна сказати, що футбола як такого не було, бо грати одинадцять на одинадцять на полі довжиною 70 метрів і шириною 40 неможливо. При тому, що поле ще й криве. Гра складалася із помилок – вони б’ють на нашу сторону, ми б’ємо на їхню, хто підібрав, той і вдарив по воротах. Зрозумійте, якщо поле дуже вузьке і коротке, то там потрібно грати сім на сім, вісім на вісім, але аж ніяк не одинадцять на одинадцять. Щільність гравців надвисока, поле криве… Ну ніякого футболу просто не було, боротьба, боротьба і все…
– Але ініціатива хоча б у цій боротьбі, на Вашу думку, чия була?
– У цій боротьбі вони були сильніші, адже грали дома, у них був День міста, вони були більше налаштовані і більше пристосовані до цього поля. Коли ми приїхали, то я був у шоці від побаченого. Хоча мені і говорили, що поле маленьке, але я не думав, що настільки…
– Давайте поговоримо про цю історію з протестом… Звідки у Вас з’явилася інформація, що у складі “ІМК” грав незаявлений гравець? Хтось підказав чи Ви самі дізналися?
– У них грав нападник Сергій Дмитренко. Я його чудово знаю, оскільки граю з ним на Козелецький район. Я не розумію чому він вийшов на поле, якщо не заявлений, але після гри я узяв протокол і побачив, що прізвища Дмитренко там немає. Я вказав на цей факт арбітру. Покликали їхнього представника, попросили картку гравця. Він десь бігав хвилин десять і сказав, що картки немає. Я запитав: “А де ж картка? Де ваша заявка?” І кажу їм: “Оце Сергій Дмитренко, з яким я три місця граю в одній команді, і в заявці я його не бачу”. На що мені сказали, що нічого не знаємо, документи уже відвезли, все… Потім мені разів п’ять телефонував, як я зрозумів, їхній президент, який сказав, що гравець заявлений, все нормально, і, мовляв, він привезе усі документи наступної суботи в Мену. Я сказав, що мені ніяких документів непотрібно, я буду діяти по букві закону, і на відміну від декого, арбітрам не плачу і незаявлених гравців на ігри не привожу. Навіть якщо гравець і заявлений, то в протокол він не був вписаний, за що уже має бути записана поразка господарям. Мене просили, мовляв, не треба, але я сказав, що футбол футболом, але це уже якісь нефутбольні справи, які будемо вирішувати в іншому місці… Я перший раз перевірив протокол, бо пересікаючись із людиною кілька місяців, він (Сергій Дмитренко – прим.авт.) мені ні разу не сказав, що грає на область. І мене зацікавило як так, що він ні разу не поцікавився нашими справами, іншими командами, а тому я запідозрив, що він перший раз приїхав. Певно все так і вийшло…
– Діями арбітра матчу задоволені?
– Арбітр помилявся часто, але помилявся в обидва боки. Як господарі були незадоволені його діями, казали, що це не суддя, так і ми… Одним словом, часто помилявся, але нікого не “гнав”.
– Яке враження на Вас в цілому справив суперник?
– Я не можу сказати, не граючи у футбол. Футболу не було, була одна боротьба. Якщо буде боротися, то потрібно іти в борцівський зал. Я звик грати у футбол, щоб можна було прийняти м’яча, зупинити, а там цього всього не було, м’яч просто літав туди-сюди…
– Тобто футбол має бути десь за тиждень?
– Так-так. Помітно, що їхня команда фізично міцна, підібрана під тактику боротьби, суто під силовий футбол, але подивимося, що вони будуть робити на великому полі.
Олексій Сергійович Буглак (тренер ФК “ІМК”):
– Гра була більш-менш рівною, моментами ми переважали суперника, моментами – вони нас. Багато гострих моментів було в грі. Першими рахунок відкрили гості ударом зі штрафного, через деякий час арбітр призначив пенальті на нашу користь і Сергій Півторацький впевнено реалізував цей удар. Перший тайм так і завершився. У другому таймі у нас було більше моментів, але наша постійна проблема з реалізацією, ніяк не могли забити. В кінці матчу завдяки грі наших вінгерів був створений прекрасний момент, який нарешті змогли реалізувати. Юрій Ємець зряче подав, а Максим Матраєв впевнено переграв воротаря, головою вдаривши на протихід. На жаль, у цій грі, як і в минулій, наші гравці отримали дуже серйозні травми. Це не дуже нас радує, адже лазарет у нас переповнений, і це гравці основного складу.
– Відносно протесту ”Мени”, що у складі ”ІМК” грав невнесений у протокол матчу гравець… Якось прокоментуєте цю ситуацію?
– Що у стартовому складі, що із заміни, на поле виходили виключно гравці, які були заявлені на гру! З чого гравці СК “Мена” це взяли, я не знаю! Не змогли здолати на полі, так шукають інші шляхи…
Андрій (уболівальник “ІМК”):
– Рівна гра за великим рахунком. Навіть з арбітрами говорили після гри, то вони теж такої ж думки. Тільки в кінці гри вирвали перемогу. Першими пропустили зі штрафного, а потім нашого гравця збили у штрафному суперників, але арбітр не призначив пенальті, а коли збили наступного разу, то уже вказали на позначку. У другому таймі гості дещо підсіли, ми очікували від них набагато більшого. Загалом до гри думали хоч би не програти, а по ходу гри зрозуміли, що у “Мени” можна вигравати. Було дуже багато моментів для цього, але у завершальній фазі підводила реалізація. У першому таймі, на мою думку, рівна гра, хоча господарі мали трішки більше моментів, а другий тайм за нами. Можливо від того, що гостей прибуло лише 13 гравців, і другу заміну вони провели уже тоді, коли програвали.

“Прилуччина спортивна” дякує Ігорю Донцю, Олексію Буглаку та вболівальнику Андрію за допомогу у підготовці огляду матчу

ФК “Кристал” (Носівка) – ФК “Короп” (Короп)  1:0  (Гол: Олександр Собех, з пенальті)
Ігровою ініціативою у цьому матчі більше володіли господарі поля, гості свої надії покладали на контратаки. Носівчани тиснули на ворота коропчан, намагалися при нагоді бити по їх воротах, але часто просто не влучали у рамку. Серед небезпечних моментів гостей запам’ятався удар з центру поля, коли гравець “Коропа” намагався закинути м’яча “за комірець” воротареві “Кристала”, але той зумів дістати м’яча і перевести “круглого” на кутовий.
У другому таймі гості теж створили нагоду забити, але атакуючий гравець, вибігаючи на ворота, затягнув з ударом, в наслідок чого змушений уже був пробивати з доволі гострого кута і, зрештою, у рамку не влучив – м’яч пролетів вздовж воріт. Господарі поля у другій половині гри створили більше небезпечних моментів. Зокрема, під час однієї з атак після удару гравця “Кристалу” за гостей зіграла поперечина. В іншій атаці господарі вивели свого партнера на ударну позицію і той, вийшовши один на один з воротарем коропчан, пробив, але м’яч у лічених сантиметрах розминувся зі стійкою. А під завершення матчу господарі поля заробили пенальті, яке чітко реалізував Олександр Собех. І хоча воротар напрямок удару вгадав, але дістати м’яча все ж не зумів. Навіть після того як “Кристал” повів у рахунку, господарі не зупинилися, вони розуміли, що найкращий захист, то атака, і продовжували наступ на ворота гостей. За лічені хвилини до фінального свистка носівчани ще створили пару моментів, але подвоїти свою перевагу так і не зуміли.
Післяматчевий коментар:
Олег Вікторович Сагань (тренер ФК “Короп”):
– Пропустили в кінці гри гол з пенальті… По пенальті нічого не буду говорити, але люди зі сторони сказали, що пенальті не було. Перевага у грі була у господарів, але поле дуже погане, воно не дає можливості грати в комбінаційний футбол. Команда у них більше силова, тому перевага в боротьбі була у їхня, але щоб сказати, що вони створили надто багато моментів, то я б не сказав.
– Чи задоволені діями своєї команди? Чи мали нагоди забити?
– Мали пару моментів у другому таймі, в першому особливо і не було нагод. Гра вийшла, скажемо так, бойова, багато стиків, боротьби…
– Гра виправдала передматчеві очікування?
– Ми розраховували на чужому полі зіграти внічию і за великим рахунком, як на мене, гра була нічийна. А оскільки ще була і велика перерва між матчами, то ігровий тонус дещо минув, ми ж уже три тижні без ігор.
– Зі складом на гру проблем не було?
– Можна сказати, що десь трьох гравців не було, травми, інші моменти… Якби була можливість, то цих трьох залучили б. Склад завжди важко зібрати.
Сергій Прокопець (капітан ФК “Кристал”):
– Ми володіли ініціативою, суперник грав в основному на контратаках. Хоча варто сказати, що пару контратак пройшло у них доволі гарних, але забити вони не зуміли. Ми мали більше нагод відзначитися, але зуміли забити тільки з безсумнівного пенальті. Хотіли встигнути забити ще і з гри, але, на жаль, не змогли. Суперник у цілому сподобався, гарна команда, але справа в тому, що якраз на гру випав День міста і тому було багато хвилювання, хотіли зіграти якнайкраще перед численною публікою, і це певним чином нам заважало. А ще й суперник дещо затягував час, можливо комусь десь було і боляче, я все розумію, але часом складалося враження, що було і спеціальне затягування часу, під кінець гри і воротар уже довше з м’ячем працював.
– У складі своєї команди по цій грі когось виділите?
– У своїй команді виділяти нікого не буду, всі старалися.
– А у суперника?
– У суперника виділявся півзахисник, 14 номер. Він і зростом високий, вищий навіть наших гравців, добре грав головою і виконував дуже великий об’єм роботи.
– Який настрій на гру-відповідь?
– Ми розмовляли з командою і дійшли думки, що якби ми грали у ту гру, в яку ми звикли грати, як грали, наприклад, проти того ж “ІМК”, то виграли б доволі впевнено, а так від надмірного хвилювання у нас не вийшло так зіграти, як хотіли.
Роман Ліпньов (гравець ФК “Кристал”):
– У Носівці вчора був День міста, а тому хотіли порадувати уболівальників тільки перемогою, хоча у нас не було кілька гравців зі складу. Хотілося б звичайно, щоб на фінальні матчі збирався увесь склад. Що стосується матчу, то в принципі вся гра в основному проходила на половині поля суперника. У них у першому таймі відзначу дальній удар з центрального кола поля, хотіли перекинути воротаря, і в другому таймі штрафний біля нашого карного майданчику, а так більше вони ніби і не створили моментів. Ми ж усі моменти почали створювати вже у другому таймі, виходів 3-4 стовідсоткових не забили. Хотілося б, щоб на наступну гру зібралися у повному складі.

“Прилуччина спортивна” дякує Олегу Саганю, Сергію Прокопцю та Роману Ліпньову за допомогу у підготовці огляду матчу

One Response to Носівчани вдома здобувають мінімальні перемоги, щоправда “Мена” подає протест на гру

  1. Chez сказав:

    Цікава фраза “на відміну від декого, арбітрам не плачу”, наступного разу, коли будемо замовляти бригаду з Чернігова, так і скажемо “ми арбітрам не платимо”. Хай вони їдуть за свох кошти і всі вказані норми (ставка головного, бокових, харчування, проїзд) нехай оплачують гості, щоб не було фраз, мов ми платимо судді.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *