Олег Бурмака: “Футбол, як і спорт в цілому, міську владу не цікавить”

З Олегом Васильовичем ми мали попередню розмову ще перед закінченням першого кола. На щастя, він із легкістю вийшов на контакт, погодився відповісти на ряд запитань, що мене цікавили, але при цьому ми домовилися, що це буде після матчу із семенівською “Ревною”, коли якраз закінчиться перше коло. Останній матч першого кола відбувся, тож настав час поговорити і про цю гру (матеріал у звіті про матч ФК “Ревна” – ФК “Прилуки”), і підбити підсумки першого кола чемпіонату, дізнатися які проблеми має команда, хто в ній грає, які завдання стоять перед колективом, хто і яким чином допомагає команді існувати.
– Олеже Васильовичу, незабаром розпочнеться друге коло, паузи фактично немає, дома приймаємо семенівську “Ревну” (розмова відбулася 17.08, на той момент інформації про відміну матчу ще не було). Які очікування від домашньої гри, які завдання стоять?
– Завдання – однозначно перемога. Шкода, що не відновляться ключові гравці. Це Владислав Бурмака, який з “Нікою” отримав травму і ось уже скільки часу не грає. Отримав у тому матчі удар і постраждали зв’язки колінного суглоба. Зараз він уже робить пробіжки, але ризикувати зарано, щоб не вийшло, що не відновився, а вийшов і ще більш ускладнив травму. Ще напевно і Олег Лень не приїде.
– Якраз, до речі, хотів запитати про нього – чому Олег не грає?
– Він у матчі з “Кудрівкою” заробив вилучення і отримав дискваліфікацію в десять матчів.
– А що ж там сталося?
– На початку гри його грубо ззаду вдарили по ногах. Він піднявся і наступив на бутсу кривднику. Я б на місці арбітра дав би обом по жовтій картці, друга хвилина гри… В крайньому випадку – по червоній. Правда ще й Олег, коли його винесли з поля, кинув бутсу по гравцю, судді щось сказав. Я намагався його заспокоїти. Одним словом, дали йому десять матчів дискваліфікації.
– То зараз виходить Олег уже може грати.
– Та грати він міг і раніше, але зараз перебуває десь на зборах.
– Які ще втрати, кого не вистачає?
– Вадим Бурляй перейшов у Лазірки (ФК ”Колос” – прим.авт). Його нам теж не вистачає. Він за нас зіграв чотири гри, а потім поїхав у складі “Інгульця” на турнір аматорів у Туреччину, а звідти його уже забрали в Лазірки. Нам кожен наш гравець важливий, бо у нас мало футболістів, можна сказати не завжди вистачає на матч, бо і травмовані є, і ми ж не професіональна команда. Хлопці самі після роботи приходять, у кого як виходить. Буває на тютюновій фабриці, а наші ж хлопці там працюють, як попаде зміна в день гри, то все – хлопці не можуть ні на виїзд поїхати, ні вдома зіграти. А це ж усе кадрові проблеми, у нас на кожну гру різний склад. Інколи доводиться і мені на поле виходити. Буває, що хтось з гравців зламався, та і молодь інколи боїться, то хлопці кажуть: “Васильович, краще Ви вийдіть”. Їм зі мною часом приємніше зіграти, кажуть мені: “З Вами через пас хоч обіграємося…” Так що молодь змушує тримати себе у формі.

Олег Васильович грає не лише за ветеранів, буває і за ФК “Прилуки” в чемпіонаті області доводиться

– Так, я бачив, що склад команди постійно змінюється, думав, що йде пошук оптимального складу, або можливо варіюється під тактику чи фізичний стан гравців.
– Ні-ні, просто не виходить грати одним оптимальним складом. То травми, то дискваліфікації, то на роботі хлопці. Тому і результати десь такі. В основному граємо з усіма на рівних, хіба що десь як не зберемо основний склад, то буває слабше зіграємо.
– От якраз ми плавно підійшли до підсумків першого кола. Також хочу уточнити, які завдання ставите на друге коло. До речі, завдання самі собі ставите чи… ?
– Сам собі. Справа в тому, що це моя ініціатива була. Десь 70% гравців команди – це мої вихованці. Люди із-за того підійшли до мене і кажуть: “А давайте…”, а я кажу: “Ладно, давайте”. Просто ж ніхто ні за що не платить.
– А я якраз і хотів запитати – хто ж утримує команду, фінансує? Я чув ніби міський бюджет виділяє кошти.
– Зараз розповім. Міський бюджет виділив 60 тисяч гривень. Шістдесят! Що таке 60 тисяч? Хлопцям міський бюджет платить по 30 гривень на харчування!
– ???
– Так, 30 гривень на харчування. Плюс оплата суддівства, проїзду, я щоправда в ці питання не вникаю, і ще на транспорт виділяє кошти. Оце і все, що дає міський бюджет. А ще долучився до справи, щоправда зразу скажу, що якби він не долучився, то і я б не брався за цю справу, Артем Миколайович Рожко. На харчування, наприклад, на домашні матчі нічого немає, але на виїзні матчі виділяє хлопцям по 100 гривень. А то що ж на 30 гривень купиш поїсти? Тому повертаючись до попереднього питання скажу, – спочатку треба щось дати, щоб потім вимагати.
– Згоден. Ситуація зрозуміла. Зараз давайте все ж повернемося до підсумків першого кола… Що Ви для себе побачили, яке завдання ставили, можливо потрапити до п’ятірки чи десятки кращих команд?
– Нічого ми не хотіли, ні п’ятірки, ні десятки, це я зразу кажу. Ми хотіли просто, щоб вболівальники, всі наші прилучани, побачили, що ми дійсно граємо для них місцевими хлопцями. У нас немає нікого привозних, ні киян, ні когось ще… Ми раніше грали в Прем’єр Лізі в минулих сезонах і приїжджає, приміром, “Ніка” і відвантажує нам сім чи вісім м’ячів, також “ЮСБ”, нині ФК “Чернігів”, і теж саме… А зараз ми виходимо і на рівних з ними усіма граємо.
– Тобто виходить завдання просто пограти для вболівальників і показати, що футбол ще живий у Прилуках, і дати місцевим гравцям спробувати себе на вищому рівні?
– Так, і думаю при цьому десь в кінці сезону ми маємо бути в середині таблиці, місце так десь шосте, щоб було.
– Зрозуміло. А хто Вам допомагає з командою? Хтось входить у тренерський штаб?
– Ні, я один.

Помічників у тренера ФК “Прилуки” немає

– Які суперники Вам сподобалися по першому колу? Кого виділите?
– ФК “Чернігів”, гарна гра була, і… не знаю чи то ми так слабо зіграли, чи… Але це ФК “Агродім”. Може у нас так не склалося тоді, програли 3:7. А в інших матчах… У “Кудрівки” ми в десяти вигравали 1:0 за три хвилини до закінчення і вихід один на один не забили, а потім в кінці два стандарти і пропустили. Теж саме з ічнянським “Кременем”, із “Зернопромом”… Взагалі з усіма рівні ігри були. Виділяється тільки матч з ФК “Чернігів”. Там з перших хвилин вони як понеслися вперед, темп як включили. Ми перший тайм горіли 0:4. А на другий тайм ми уже вийшли і виграли його 2:0, так в матчі програли 2:4, але ми мали ще три-чотири моменти, щоб забити.
– Якщо порівняти відвідуваність у Прилуках і в інших містах, селищах області, де уже грали… Наскільки у Прилуках інтерес до футболу відрізняється від інших населених пунктів області?
– Я думаю, що у Прилуках рівень відвідуваності не найменший, а можливо навіть і найбільший. Це точно. Якби у нас ще приділялося більше уваги рекламі, якби більше зацікавлена влада була, а то жоден представник влади не з’явився за все перше коло ні на одній грі. І телебачення тільки один раз з’явилося, бо я тоді запросив “ТІМ”, то прийшли і ТБ “Прилуки”, а так вважаю, що телебачення повинно бути на кожній грі і висвітлювати події кожного тижня. Хоча б домашні матчі.
– Згоден. А як відбувається селекція команди? І хто лідери в команді по лініям? Яку тактику сповідуєте?
– Цих гравців я знаю давно, я ж працюю у спортивній школі з 1995 року. У мене тоді найстарші хлопці були 1986 року, яких я почав тренувати через пару років. І так плавно переходимо по поколінням. Є ж взагалі багато талановитих гравців, але вони не ентузіасти, а тут же в основному ентузіасти, які не за гроші грають. Але основна база це хлопці 1994-95 років народження, дуже сильна команда була, вони і цементують зараз ФК “Прилуки”, і далі пішли ще хлопці 1998-2000 років.
У воротах у нас основний зараз Володимир Даниленко, є ще Владислав Фабриченко і молодий Іван Дем’яненко, до речі, Іван один із самих перспективних, воротар 2000 року народження. В центрі захисту лідери – Роман Липньов і Станіслав Дівотченко, опорний півзахисник – Євген Симоненко, під нападниками – Владислав Бурмака. В нападі – Денис Поліщук, перекваліфікували ми його, коли пішов Вадим Бурляй. Виділю ще Андрія Лисенка, Олександра Корсуна – це наш  лівий захисник, Антона Панченка. Це все хлопці 1988-го року народження, молоді і перспективні. Також в останніх матчах добре себе проявляє в центрі захисту Андрій Беркоза, який 2000 року народження, виходить і грає, не губиться. Тобто по трішки молодь підпускаємо.

О.В. Бурмака разом з вихованцями

– Олеже Васильовичу, чи слідкуєте за чемпіонатом району, якщо слідкуєте, то за кого вболіваєте?
– Слідкую, бо син грає за “Замістя”. А так багато хлопців де грає, одні – за “Замістя”, інші – за “Удай”, за “Манжосівку”. То я приходжу і дивлюся багато матчів чемпіонату району, в основному ті, що у Прилуках звичайно, на виїзди не їжджу правда.
– А за кого все ж вболіваєте, кому симпатизуєте?
– Те, що я бачив, то сподобалася гра “Дівиці”. Грали вони із ФК “Замістя”, і там рахунок ще такий був поки Владислав Бурмака перебував на полі, то шанси ще були більш рівні, а тільки Влада не стало, то “Замістя” уже…  А так я навіть продивляюся чемпіонат району і запрошую окремих гравців потренуватися з нами. При чому не всі погоджуються – то часу не вистачає, то ще чогось не вистачає.
– Тоді давайте спробуємо спрогнозувати результати чемпіонату. За грою, за потенціалом…
– Я думаю, що “Дівиця”, “Штурм” і “Замістя”. Якщо всі відновляться у “Замісті”, то по грі, коли всі лідери є на полі, то вони, наприклад, ту ж “Манжосівку”, я дивився, просто розірвали. “Удай” теж в принципі, бо там наших додалося. Одним словом, ФК “Прилуки” розбігся по району і там, де гравців більше, там і кращі результати.
– І останнє запитання, про наболіле. Що саме Вам, як кажуть, наболіло?
– Саме головне питання, яке наболіло, та я і сам би хотів його задати відповідним органам – це те, що коли ми будемо відставляти на самий останній план фінансування футболу, то скоро і грати нікому буде. Молодь не хоче. Ми зараз граємо уже не самим молодим складом. І так уже мені хлопці 2000-01 років народження, коли я їх запрошую в команду, говорять: “А сенс який? Грати за 30 грн? Ми що футболом заробимо? Який сенс мені тренуватися?”
– Розумію. При нагоді спробуємо поцікавитися у відповідних структур, хто відповідальний за фізичну культуру і спорт, їх баченню розвитку спорту і футболу зокрема.
– Так я розкажу про відношення. Не всі може знають, у нас же тут існують, скажемо так, підводні течії, і от саме тому і немає на футболі ні телебачення, нікого іншого… Бо тут просто долучився до футболу Артем Миколайович Рожко. А раз він долучився до команди, то все – ніякої реклами, ніде нічого, треба зробити так, ніби нас немає, ніби команда взагалі не існує. І поки будуть певні ”ігри” в місті – ніякого футболу нормального не буде.
– Та і спорту певно теж. Ні баскетболу, ні…
– Так і спорту теж. Наприклад, хотіли зробити стрибкову яму і покласти покриття сучасне. І от приходить Артем Миколайович і говорить: “Я це зроблю”, а вони кажуть: “Ні, не треба. Ми самі це все зробимо”. Не дають робити нічого. В результаті – покриття профукали, все інше теж. Пізніше все-таки зробив Артем Миколайович ще одну стрибкову яму, заасфальтували доріжку, а покриття ж то уже немає сучасного. І починають хаяти. Краще б стадіон доробили, я за те, що “Свобода” зробила трибуну, молодці, хай “Батьківщина” ще зробить чи Радикальна партія, чи ще хтось і буде у нас гарний стадіон.

Та сама трибуна “Свободи”

Оце і демонструє ставлення. Якщо вважати те, що на матчах буває Руслан Мосціпан, як відвідання команди чиновником, то я так не вважаю. Він виконуючий обов’язки завідувача сектору фізичної культури та спорту міської ради. Це його прямі обов’язки, до того ж він приходить, щоб розрахуватися із арбітрами. А де інші представники влади? Якби ж хтось із них хоч раз приїхав на гру і подивився, як грає команда, які має проблеми, що потрібно для того, щоб грали краще, щоб було більше людей на трибунах…
– Олеже Васильовичу, дуже дякую Вам за відповіді і за пояснення ситуації, що склалася довкола команди.
– Будь ласка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *